Творчість наших дописувачів

Творчість наших дописувачів

65
0
ПОДІЛИТИСЬ

СУЧАСНИЙ СІЛЬСЬКИЙ ПАСТУХ

Пастух з антенним приймачем
На лузі,
В корови радіо еФеМ
У вусі.

У пастуха давно нема
Сопілки,
В руці постійно він трима
Мобілку.

СпроквОла ходить, спрокволА,
Маг звершень,
Останній парубок села –
Найперший!

В селі над ним який вже сміх?
Щорану
Пастух стогривневий у всіх
В пошані!


ПО ГРИБИ!

Їх люблять у ногах своїх дуби,
Їх сонце доторка промінням з висі…
Грибів – ну хоч граблями їх греби!
Хоч викладай мозаїку з них в лісі!

Вони з грибниць ожилих силу п’ють,
Їм, білим, так пасує золотисте!
Гриби в борах із нами заграють,
З-під моху визираючи й з-під листя.

О таїнство святої ворожби,
Куди гайнути завтра ванці-рано!
Найбільше свято в світі – по гриби
Іти крізь падолисти і тумани…


БАБИНЕ ЛІТО ЖИТТЯ

Бір вже стоїть в золотих обладунках,
Пахне вогнем кожен стіг, кожен стос…
Дні ці осінні – як наші стосунки,
Теплі з холодною свіжістю рос…

Схожі на сонце призахідне наші
Погляди в ці притуманені дні,
І на мольбертах озер вже пейзажі
Вересень пише – і світлі, й сумні…

В цю благодать, ненаструмлена тремом
Руку уже не торкає рука,
Бабине літо осінніх взаємин
Крил жравлиних такОж не торка…

Що нас чекає – у кого спитаєм?
Знаємо точно –  все бЕз вороття,
І пролітає, навік відлітає
Бабине літо не року – життя…

 


ВИСТАВЛЮ І СВІЙ ДИМОК…

О ці прикмети осені!
Їх серцю не забуть, –
Густі дими над козами,
Над лозами пливуть.

Вони й далеко начебто,
А пахнуть до оском
Картоплею хлоп’ячою,
Хвощами й полином…

Від нас рівновіддалені
Дими ті з картоплинь,
А пахнуть літом спаленим,
Летючим в жовть і синь.

Із запальнички вистрілю,
Де все горить навкруг,
І свій димок я виставлю
Окрай городу в луг…

Михайло ПАСІЧНИК

БЕЗ КОМЕНТАРІВ