Додому НОВИНИ Культура Тамара Терех. Йорданська ніч.

Тамара Терех. Йорданська ніч.

366
ПОДІЛИТИСЬ

Йорданська ніч

Мороз. Тріщать дерева.
Дзвінке відлуння зойку звіддаля,
Де світить місяць – золота підкова,
Загублена від скіфського коня.
І зорі мерехтять холодним блиском –
Відкрилась безвість, сповнена очей…
Земля моя – засніжена колиска –
Поскрипує посрібленим плащем.
В кубельцях спить мала пташина,
У нірках десь сховалась звірина.
В домівках теплих спочива людина.
Та у дерев лиш схованки нема.
Стоять  вони розхристані, безлисті,
І безсловесні в чорній німоті,
Мов медитують на зелені весни,
На сонцем сповнені щасливі дні.
Хай по закону, прагну я, воздасться
Відродження, дерева, вам.
І тільки той скуштує келих щастя,
Хто вистояв, хто не зламавсь, не впав.
Земля моя – засніжена колиска –
Гойдається у Вічності в руках…
Під зоряним холодним блиском
Життя висвічує в віках.

Тамара Терех.
с. Терехове.