Від випускників 1965 року!
П’ятдесят! Півстоліття минуло.
Як давно це, здається, було.
Рідна школа, тебе ми вітаємо!
Вибач, мало нас, мало прийшло.
Хтось у мандрах десь за кордоном
Долю кращую шука,
А когось із моїх однокласників
Бог у інший світ забрав.
Розкидало життя нас, розкидало,
Наче листя в осінню пору.
Ми зібрались, давайте згадаємо
І дитинство і юність свою.
Перший дзвоник. Всміхається вчителька.
В класі тихо навчання іде.
Знову дзвоник – перерва – галас.
Хіба можеш забути таке.
Школа – ціла епоха!
Школа – ціле життя!
Школа, тебе пам’ятаю!
Здрастуй, школа радна моя!
П’ятдесят! Півстоліття минуло.
Як давно це здається було.
Рідна школа, тебе ми вітаємо!
Вибач, мало нас, мало прийшло.
Микола Порхун.
