До річниці трагедії
Іловайський котел
Берізко, берізко, чому сльози ллєш?!
Зозуле, чому ти роки не куєш?!
Злетіла зозуля, змахнула крильми,
На ранок країна умилась слізьми.
Котел іловайський ударив як грім.
Багато бійців смерть скосила у нім.
У вогні погоріли тіла молоді,
Берізка голівку схилила в журбі.
Стояв клекіт бою, тремтіла земля.
Стогнали від болю і жару поля.
Вогонь пік безжально і зрада пекла,
І доля загиблих в безсмертя несла.
З небес плачуть очі країни синів.
Котел іловайський сказав все без слів.
Бій пам’ять тривожить, у вічність летить,
Болить тільки серце, зозуля мовчить.
Віра Лазенко.
