Аналізуючи історію України бачимо, що країна з багатющими природними ресурсами, працьовитими, талановитими людьми і мужніми воїнами, починаючи з козаччини, ніяк не могла вийти із неначе зачарованого кола непевного майбутнього. Чому?
Коментує це депутат обласної ради Олександр Дмитрук:
– На мою думку, на це є декілька причин. Перша: давній менталітет українців – навіть досягши успіхів та перемог в боротьбі із зовнішніми ворогами, українці часто втрачали можливість розпочати розбудову держави вступаючи в боротьбу за владу самі з собою, як це було за часів Гетьманщини. Олесь Гончар свого часу писав: «Найбільшим лихом для України є національне самоїдство, що призводило до ненависті між самих українців».
І ще один момент: маючи такого сусіда, як росію, ми завжди обертались в її орбіті не маючи змоги по-справжньому розвиватись як політично, так і економічно. На жаль, ми лише 24 лютого 2022 року побачили, наскільки в росії була розкручена спіраль меншовартості до українців, ненависті та злорадства. Особливо страшно те, таке ставлення було не лише у кремлівської верхівки, але й у переважної більшості звичайних рядових росіян.
Ми, як і мільйони людей у світі, які дивились сюжети відомого українського блогера Володимира Золкіна, побачивши більше п’ятисот його інтерв’ю з полоненими окупантами та їх родинами, з жахом зрозуміли наскільки потужно було зомбоване там населення та переповнене ненавистю і злістю. Чому? Що ми їм зробили поганого?
Так, історія України була непростою і драматичною. Але сьогодні український народ і його Збройні сили творять нову історію і новий шлях розвитку, демократії і достатку.
– Дякую.
Володимир КРАВЧЕНКО
