Зустріч воїнів-земляків з 26-ої артбригади.
Нещодавно члени родин, представники влади, громадських організацій, мешканці Бердичівщини урочисто зустрічали бійців другого гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону. Цей підрозділ 26-ої Бердичівської артбригади виконував бойові завдання на Херсонщині, а також у всім відомих “гарячих” точках Донбасу – в районах Амвросіївки, Іловайська, Волновахи, Савур-Могили. Начальник штабу дивізіону Сергій Панченко доповів про виконання бойових завдань.
Прибулих воїнів привітали командир артбригади Андрій Маліновський, заступник міського голови Валентина Адаменко, члени сімей військовослужбовців.
Всі вони дякували своїм воїнам-землякам за їх подвиг, за вірність присязі та відзначали велику роль в підтримці боєздатності артилерійської бригади всіх жителів Бердичівщини, які від малого до старого, як могли допомагали їм у виконанні їх ратної служби.
Тривожне очікування реформ…
Вслід за підвищенням цін практично на всі продукти і товари, ростом тарифів на електроенергію і газопостачання з’явився підписаний Президентом України Закон “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. Тобто дано старт адміністративній реформі. Сільські і селищний голови району вже беруть участь в різного роду засіданнях та семінарах, де їм роз’яснюють її суть. Але крім тривожного очікування керівники сільських громад поки що нічого сказати не можуть. Головне питання – де взяти гроші? Із податків на хати, хліви, гаражі своїх односельчан? Чи може з акцизного збору за продаж алкоголю? А скільки, наприклад, в Буряках люди куплять горілки при її нинішній ціні? Та й гнати самогон, коли мішок цукру коштує 1200 гривень, теж мабуть не буде бажаючих, хоч це, напевно, і добре. Одні тривожаться. Інші закликають не панікувати, а дочекатись обіцяних Міжнародним валютним фондом грошей.
Хто правий, розсудить час. І в цьому плані приклад розумного, послідовного і толерантного підходу до проблем повинен показувати наш парламент, але на жаль, останнім часом він нагадує бійцівський ринг.
Тому, лише залишається сподіватися на мудрість і терплячість рядових громадян України, які в найскладніші періоди нашої історії показували приклад, в тому числі і нині, коли без всяких наказів, практично без допомоги держави забезпечують нашу армію продовольством, засобами захисту, ремонтним інвентарем та іншими вкрай необхідними речами.
Пішки до школи в сусіднє село…
На позачерговій сесії районної ради розглядали одне питання: як забезпечити підвіз дітей і вчителів до шкіл. Проблема полягає в тому, що кошти на пальне у відділі освіти є, але конкурсні торги по його закупівлі не відбулись через те, що заявку подав лише один учасник, інші ж через дорожнечу пального відмовились від участі. В гарячій дискусії взяло участь чимало депутатів, але правильного і остаточного рішення так і не прийняли, тому проголосували за пропозицію фінансового відділу райдержадміністрації, яка лише тимчасово вирішує дану проблему.
Володимир Кравченко.
