Додому НОВИНИ Час і обставини змінюють…

Час і обставини змінюють…

908
ПОДІЛИТИСЬ

Минуло 8 років відтоді, як я став студентом Бердичівського медичного коледжу. І ось, нарешті, настав той довгоочікуваний момент – отримання диплому!

Можливо, у читача виникне запитання – чому так довго навчався!? Відповім: у квітні 2013 року мене та ще п’ятьох однокурсників відрахували з числа студентів через академзаборгованість (пропуски). Четверо з нас навчалися за держзамовленням, я в їх числі. Відрахування сталось тому, що тодішній директор коледжу за три тижні до початку практики заборонив відмічати у журналі перекриті пропуски, цим самим прирікши нас на відрахування.

З початку літа по січень наступного року я працював на паперовій фабриці та підробляв вантажником в оптовому магазині. У ІІ семестрі поновився на контрактну форму навчання. Але, на жаль, наша родина, в якій перебуває п’ятеро дітей, не була спроможна фінансово забезпечити навчання. Тому вирішив написати заяву на відрахування та вступив до лав ЗСУ.

Невдовзі розпочалася війна. На протязі трьох років виконував завдання по захисту територіальної цілісності та незалежності нашої Держави.

По закінченню військового контракту та літнього відпочинку звернувся до адміністрації коледжу з проханням поновити мене на навчанні. На щастя, мої побоювання щодо можливих труднощів у процесі поновлення після чотирирічної «відпустки» виявилися безпідставними – на той момент у коледжі вже діяло нове керівництво. Враховуючи мій статус учасника бойових дій, сімейне становище та високу успішність у навчанні, за сприяння теперішнього директора Вячеслава Шевченка мене перевели на державну форму навчання.

Змінилося керівництво, кардинально змінився мій світогляд. Змінилося і відношення викладачів до студентів. Вони стали більш лояльними до наших проблем. При тому, що вимогливість до знань збереглася на високому рівні. Сучасні методи подачі інформації, різноманітне мультимедійне обладнання, інтерактивні методи навчання – інтегровані квести, майстер-класи, тренінги та різноманітні проекти, дають змогу засвоїти знання навіть у самій лінивій голові! Лікарі на базах практики охоче передають свій досвід і надають можливість закріпити практичні навички прямісінько біля ліжка хворого.

Порівнюючи навчальний процес до академвідпустки та після неї, хочу також відмітити, що навчальний клімат змінився на краще. Батьки студентів більше не хвилюються щодо оплати за навчання, аби їх дитину допустили до іспитів. Люди починають вірити, коли ти їм кажеш, що вступив без хабаря. І найголовніше – студенткам більше не доводиться терпіти приниження.

Вдячний керівництву та усьому педагогічному колективу Бердичівського медичного коледжу за знання та навички, а студентам – за соціальну та психологічну реабілітацію! Побажати всьому колективу коледжу багаторічної плідної праці, процвітання, наснаги, креативності, миру, злагоди та успішних студентів.

Перемога буде за нами! Слава Україні!

Андрій Бідюк,
студент 4 курсу Бердичівського медичного коледжу.