Додому НОВИНИ Влада і громада Честь живим, слава загиблим

Честь живим, слава загиблим

915
ПОДІЛИТИСЬ

Нелегкі часи випали на долю суверенної та незалежної України, всього її народу. Ось уже два роки, як триває війна на сході України.

Зараз там знаходяться тисячі наших воїнів, що захищають територіальну цілісність нашої держави.

Ще два роки тому ми всі згадували про війну 9 травня. Донедавна ми не звертали уваги на вислів “Слава Україні”, “Героям слава!”, тепер же ці слова набули іншого змісту. І тепер це не просто вітання, а віддання шани тим, хто віддав своє життя заради України.

З початку 2015 року музей історії професійно-технічного училища №4 розпочав збирати дані про випускників ПТУ-4, учасників АТО, для оформлення відповідної експозиції. Завдяки пошуковій роботі краєзнавчого гуртка “Пошук” (керівники Мельник С.П., Климова Н.П.) було встановлено, що в зоні АТО воює 160 випускників училища. Було налагоджено зв’язок з окремими воїнами, завдяки чому перебуваючи на ротації вони приходять в училище, де їм влаштовують зустрічі з учнями. Це незабутні години спілкування. Затамувавши подих прислухаються присутні до кожного слова, пізнаючи всю правду про вогневу частину України, від цих пропахлих порохом бійців, які щойно приїхали з пекла вогню. Таким людям честь, повага, довір’я.

Чергові зустрічі з учасниками АТО не залишають учнів байдужими. Вони задавали героям багато питань, які були вже не дитячими: “Який духовний стан бійців?”, “Як ставиться місцеве населення до бійців?”, “Чи забезпечені воїни теплими речами?”.

Училище по праву пишається своїми колишніми вихованцями, героями-воїнами, що нагороджені орденами і медалями за проявлені мужність і героїзм при захисті східних кордонів України, серед них:

  • Ярош Руслан Феліксович, 1981 року народження, випускник училища 2000 року, був призваний по мобілізації в 95-ту окрему аеромобільну бригаду у м. Слов’янськ Донецької області. Під час участі в АТО отримав вогнепальне поранення, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня та відзнакою “Слава героям”;
  • Детиніс Сергій Борисович, 1984 р. народження, проходив службу у 26-ій артилерійській бригаді, перший самохідний артилерійський дивізіон, нагороджений медаллю, відзнакою АТО, має вогнепальне поранення;
  • Росовецький Ярослав Едуардович, 1993 р. народження, випускник ПТУ-4 2012 року, після закінчення строкової служби в Збройних Силах України потрапив під першу хвилю мобілізації, учасник АТО, отримав вогнепальне поранення, нагороджений медаллю та відзнакою учасника АТО.

В ході пошукових робіт було встановлено, що 27-річний Олег Мудрук, випускник 2005 р., доброволець АТО, в бою під Донецьком отримав вогнепальне поранення та 50% опіків тіла, знаходився тривалий час на лікуванні в лікарні м. Дніпропетровська. Стан був дуже тяжким, проводились операції з пересадки шкіри та наступна реабілітація.

Жахливі події, що відбуваються в даний час на сході України відгукнулися болем в серцях педагогів та учнів училища. Колектив ПТУ-4 не може стояти осторонь, вносить свою краплину допомоги воїнам АТО. За ініціативою лідерів учнівського самоврядування проведено збір коштів на лікування Мазурка Олега. За ініціативою колективу училища працівники перерахували одноденний заробіток на потреби бійців 26-ої артбригади. За ці кошти було придбано обладнання для проведення в бойовий стан автомобільної техніки. Для потреб АТО в майстернях училища, силами учнів, виготовлялись пічки-буржуйки, виплітались маскувальні сітки. Училище брало активну участь у зборі харчових продуктів для постраждалого населення Донбасу. Налагоджено тісний зв’язок з волонтерами м. Бердичева.

Страшно говорити про війну в мирний час. Та найстрашніше є те, що там гинуть кращі сини України, залишаються на дорогах війни зовсім молоді хлопці з хоробрими серцями. На жаль, не дочекалося і ПТУ №4 двох своїх героїв.

venger25 січня 2015 року загинув в АТО Венгер Олександр Анатолійович, старшина 54-го розвідувального батальйону 30-ї механізованої бригади м. Новоград-Волинського. Ніхто і ніщо вже не поверне нам цього життєрадісного чоловіка, висококваліфікованого спеціаліста, якого підготувало училище для мирної праці. Сумують в музеї квіти біля портрета Олександра Анатолійовича, на них часто падають сльози сина Вадима, який в той час ішов шляхом свого батька, навчаючись в училищі, яке закінчив його батько. Нині Вадим навчається в Національній академії сухопутних військ, щоб в подальшому бути гідним свого батька-героя.

9 січня 2016 р. війна на сході України обірвала життя 22-річного Мельничука Федора Вікторовича, який тільки в 2013 році закінчив училище, отримавши професію електрогазозварника. Згодом служив у Збройних Силах України. Звільнившись працював у Чуднівському районі. Відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року №15 “Про часткову мобілізацію” був призваний до Збройних Сил України. Мельничук Федір загинув, виконуючи бойове завдання в с. Зайцево Артемівського району Донецької області. У героя залишилося двоє малолітніх дітей.

Гордістю переповнюються серця співробітників училища за своїх вихованців воїнів-героїв. Адже в їх виховання вкладена і їх частка. На високому рівні в училищі знаходиться військово-патріотичне виховання молоді.

Прикладом мужності і героїзму для них є старше покоління колишніх випускників та педагогів училища, які проявили себе і на фронтах другої світової війни, і в роки мирної праці. Є в училищі і свій Герой Радянського Союзу, і Герой Соціалістичної Праці та хлопці з хоробрими серцями.

В ПТУ №4 навчаються не мажори, а діти із соціально незахищених верств населення, діти-сироти і напівсироти, діти, які добре знають скільки коштує кусень хліба і, як він дістається. Такі діти вдячні і своїм вчителям, і державі, що ними опікується, діти з відкритими і добрими серцями. Вони не ховаються від мобілізації і зачасти йдуть добровольцями на захист рідної України, проявляють мужність і героїзм в боях та віддають найдорожче – своє життя.

Саме їх іменами повинні бути названі вулиці та заповнюватись експозиції музеїв. Вони цього гідні. Честь живим! Слава загиблим!

Населення міста вдячне рішенню місцевого самоврядування про присвоєння імен загиблих в АТО героїв-бердичівлян вулицям Бердичева. Вони цього гідні.

Велику щиру подяку висловлює адміністрація ПТУ №4 директору фірми “Транзит” Мельнику Ігорю Михайловичу за безкоштовне виготовлення двох стендів, присвячених учасникам АТО, які розміщені в музеї історії училища.

Ніна Климова


melnychukСвітлій пам’яті
Федора Вікторовича Мельничука,
випускника ПТУ-4, загиблого в зоні АТО.

Серце крається, рветься з грудей
І без болю не можна дивиться
На потік безкінечний людей,
Що прийшли із Героєм проститься.
Скажіть люди, за що нас карають,
Чому мати сина в землю ховає,
Чому сироти-діти ридають,
Невже Бога на світі не має?
Домовина холодна і темна
Залишилась йому на останок.
Обірвалось життя і благання даремні,
Не наступить для нього світанок.
За що, Господе, таку красу
Ти забрав, твоя воля остання.
І діток, святу Божу росу,
Обійнять він не зміг на прощання.
Вже спочине Героя душа в небесах
Й не будуть боліти спричинені рани…
На землі ж залишилась могила в вінках
Та згорьоване вкрай серце мами.
Краю рідний, він тебе захищав,
Вірний син твій, державо єдина.
Не забудь, пам’ятай, що життя він віддав
За незалежність твою, Україна!

Ніна Климова