Додому НОВИНИ Влада і громада Шкідливі звички дитини – шлях без майбутнього

Шкідливі звички дитини – шлях без майбутнього

655
ПОДІЛИТИСЬ

Підлітковий вік — найнебезпечніший період щодо формування адиктивної поведінки (від англ. addiction – людина, що залежить від чогось згубного – алкоголю, наркотиків, азартних ігор тощо. Її поведінка визначається цією схильністю віддаватися згубній пристрасті).

Прагнення до пізнання всього нового, незвичайного, бажання якомога скоріше стати дорослим, перейняти звички і способи поведінки старших, острах відстати від однолітків, здаватися в їхніх очах смішним — усе це за ситуації, яка складається несприятливо, дуже часто призводить підлітка до вживання алкогольних та тютюнових виробів, наркотичних речовин.

Узагалі всі спроби дорослого взяти під контроль поведінку підлітка, нав’язати йому свої погляди, смаки, інтереси, дрібна опіка звичайно викликають явний опір. На знак протесту проти диктату батьків син або донька можуть все робити навпаки: пропускати уроки, палити, товаришувати з тим, з ким забороняють батьки. У гостріших ситуаціях підлітки утікають з дому, починають вживати спиртні напої, наркотики, токсичні речовини.

Прагнення бути незалежним, дорослим спонукає підлітка ніби ходити на грані дозволеного і забороненого, випробовуючи “на міцність” норми, закони, традиції суспільства. Діапазон такого “пошуку меж дозволеного” дуже широкий: від фамільярного поводження з учителями, неслухняності щодо батьків до спроб порушити (або обійти) закон, експериментувати з психотропними речовинами.
Відсутність у підлітка захоплень, активного інтересу до певного виду діяльності є симптомом неблагополуччя у розвитку його особистості. Це наслідок неправильного виховання, помилкового підходу дорослих до дитини. Одначе більшість батьків і вихователів не розуміють усієї складності і небезпечності згаданої особливості в розвитку особистості підлітка, не надають їй належного значення, втрачаючи час, коли ще можна виправити відхилення, які намічаються.

Небезпека вживання нікотину, алкоголю та наркотичних речовин дітьми очевидна. Насамперед страждає психіка дитини, її розумовий та фізичний розвиток затримується, серцева діяльність порушується. Кисневе голодування значно погіршує роботу мозку, пам’ять погіршується, психомоторні реакції уповільнюються та порушуються, порушується сон дитини. Робота серцево-судинної, дихальної, травної та гормональної системи значно погіршується.

Переважна більшість злочинів неповнолітніх здійснюється ними саме під впливом алкогольного та наркотичного сп’яніння. Дослідження засвідчили, що половина дітей, які мають проблему у фізичному та психічному здоров’ї, схильні до негативних проявів у поведінці.

Оскільки для дитини сім’я відіграє роль першої життєвої сцени, то саме сім’ї належить головна роль у профілактиці розповсюдження наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління та ранньому їх виявлені. Міцна сімейна підтримка допоможе дитині відчути впевненість у собі, дасть змогу протистояти тиску друзів чи інших осіб щодо втягнення у наркотичне “болото”.

Сім’я є і залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Саме сім’я повинна передусім залучати дітей до освіти, культури і прищеплювати навички здорового способу життя, загальнолюдські духовні цінності, норми суспільного життя.

Служба у справах дітей виконавчого комітету Бердичівської міської ради, у зв’язку з неодноразовими випадками вживання підлітками тютюнових та алкогольних виробів на території міста, їх притягненням до відповідальності, передбаченої чинним законодавством України, звертає увагу батьків на необхідність відповідально ставитись до виконання обов’язків щодо виховання своїх дітей, посилити контроль за їх поведінкою, проведенням  ними дозвілля, цікавитись навчанням дітей, їх оточенням та колом інтересів, приділяти належну увагу дитячим проблемам, розмовляти з дітьми, пояснювати наслідки негативної поведінки. Адже необхідно пам’ятати, що неуважність та байдужість батьків – загублені долі їх дітей.

Ю.Ю. Паламарчук, головний спеціаліст-юрисконсульт
служби у справах дітей.