В житті української культури, української літератури, українського театру Михайло Старицький відіграв значну роль. У грудні 2015 року ми відзначили 175-річчя з дня його народження. Михайло Старицький написав 100 історичних романів, п’єс, віршів. І усі ці твори живуть у нашому сьогоденні, вони завжди актуальні, гарні, незабутні, наповнюють наші душі любов’ю до українського слова, театру, культури.
Бердичівська центральна міська бібліотека не обійшла стороною знамениту дату і приготувала радісний сюрприз бердичівлянам – вечір, присвячений творчості Михайла Старицького.
Читальна зала, прикрашена новорічно-різдвяними атрибутами, квітами, зустріла шанувальників мистецтва, творчості Старицького 23 грудня. На нас чекала підборка творів геніального автора, літературно-музична композиція.
Алла Томчук, режисер і ведуча зустрічі познайомила нас з цікавим, насиченим і нелегким життям М.Старицького. Родом він був з Полтавщини, батько мав походження з бідних дворян, а мати – з роду Лисенків, знаного мистецького роду хлопчик рано залишився сиротою у 12 років. Та його обігріла і виховала родина Лисенків, він жив на рівних правах з дітьми родини і отримав гарну освіту. Разом з двоюрідним братом Миколою Лисенком утворився творчий союз, довжиною в життя. Удвох вони створили оперу “Тарас Бульба”, оперета “Чорноморець” та інші твори.
На екрані впродовж всієї розповіді ведучої з’являлися сцени з вистав і виконавці арій-пісень на слова М.Старицького. Ось звучить арія Левка з опери “Утоплена” – “Ніч яка місячна”. І підсилюється враження від пісні картинами української природи, українського побуту – картини видатних українських художників.
З відомих нам усім творів “Циганка Аза”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, “Наталка Полтавка”. Звучать арії-шедеври “А я дівчина-полтавка”, “Сонце низенько, вечір близенько” у виконанні народних артистів України. Усього Михайлом Старицьким було написано 30 п’єс. Одна з них “За двома зайцями” завдяки екранізації стала відома усім поколінням, дотепні репліки п’єси до цих пір згадують. І от несподівано для нас на вечір завітали Проня Прокопівна і “господин” Голохвастов “собственными персонами”. Бібліотекарки-акторки Олена Тригуб і Лариса Сердюк привітали нас в театральних костюмах, показали сценку з п’єси та так гарно, так дотепно і талановито, що усі були приємно здивовані, задоволені, в залі було багато сміху.
У Києві в 19 сторіччі п’єси, опери театру Марка Кропивницького надавав Михайло Старицький і підтримував театр матеріально. Це був також і його театр. Вистави проходили при повному аншлазі. Після кардинальних змін у театрі в 1878 році Михайло Старицький очолив молоду трупу театру, фактично організував новий театр. З ним він гастролював протягом 9 років у Польщі, Росії, Білорусі, Грузії. Театр заслужив добру славу, став відомим в усьому світі.
М. Старицьким написані історичні романи “Маруся Богуславка”, “Богдан Хмельницький”, “Руїна”, “Кармелюк” та інші. Він перекладав твори Вільяма Шекспіра, писав гарні вірші.
З Софією Лисенко у них було п’ятеро дітей і усі були талановитими людьми.
В Києві на вулиці Саксаганського жили дружно по-сусідськи родини Старицьких, Косачів, Лисенків. Це були схожі за духом, однодумці, високодуховні родини.
Про М.Старицького говорять: “шляхетний українець”, і ніби про себе він сказав словами назви п’єси “За двома зайцями”, ловив натхнення, вдачу. І що цікаво, все зловив і отримав, став корифеєм драматургії і театру.
Перед кончиною М.Старицький написав сам для себе вірш “Двері, двері замкніть”. Митець пішов з життя у 63 роки, похований на Байковому кладовищі.
Нащадки не забувають М.Старицького, його твори, бо вони безцінні, геніальні.
Вечір, присвячений М.Старицькому, був проведений цікаво.
Ми висловлюю велику подяку за це директору міської бібліотеки Л.Лисюк, ведучій А.Томчук, звукорежисеру Р.Стрижуку і усім бібліотекарям.
Вітаю бердичівлян з Новим роком та Різдвом Христовим, нехай усім щастить, буде здоров’я і буде мир на нашій рідній землі, і будуть нові зустрічі у бібліотеці.
Ольга Протасевич, член НСЖУ.