Ще раз про бурштин

Ще раз про бурштин

359
0
ПОДІЛИТИСЬ

Зараз дуже багато політиків піаряться, особливо у цей передвиборний період, на тому, що мають плани щодо збільшення надходжень до бюджету. Вони пропонують виводити гроші з офшорів та вкладати їх у власну, українську економіку. Про офшори не говоритиму, бо що там робиться на Кіпрі, Багамах та інших екзотичних місцях, я не знаю.

Скажу лише про те, що нам ближче – про бурштин, поклади якого є на Житомирщині. Коли було б бажання наших високопосадовців по-справжньому зайнятись цією справою та легалізувати його видобуток, а Пенсійний фонд збагатився б, напевно, на мільярди доларів, адже ми часто чуємо та бачимо, що майже кожен день на кордоні ловлять контрабандистів з сотнями кілограмів бурштину, то їм слід би було прочитати твори американського письменника Джека Лондона. Адже у свій час, в період «золотої лихоманки» на Алясці та в інших місцях, куди зі всіх кінців Сполучених Штатів та з інших країн з’їжджалися золотошукачі і вручну промивали золото, тодішня влада зробила розумний крок: у факторіях, де проживали старателі, влаштували приймальні пункти золота та відкрили відділення банків, стали завозити туди сучасну золотодобувну техніку. І коли золотошукачі побачили, що вони не в силах конкурувати з державою, вони почали здавати добуте золото, отримувати гроші за нього, продавати свої ділянки державі за великі гроші та входити у склад акціонерних товариств, отримувати дивіденди від видобутку.

Таким чином, і держава виграла, і старателі не програли.

У тих областях України, де є поклади бурштину, люди, знаючи, що надра належать народу згідно Конституції, так просто не бажають залишитись ні з чим. Тому потрібно розумно і виважено зробити все для того, щоб Україна отримувала прибуток, але й мешканці тих сіл теж мали роботу і стабільність на майбутнє.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ