“Я знав, що ти прийдеш”

“Я знав, що ти прийдеш”

134
0
ПОДІЛИТИСЬ

Це притча про двох друзів, двох воїнів… Старший називався Франк і мав 20 років. Молодшого звали Тед, йому було 18. Їх дружба сягала ще з молодших класів школи. Разом вони прийняли рішення піти до війська. Перед виїздом з дому склали присягу перед собою і перед родинами, що берегтимуть одне одного.

Вони були в одному батальйоні і воювали посеред розпечених пісків пустелі. Одного разу Франк повернувся з бою, а Тед зник безвісти. Тоді Франк підійшов до командира з проханням дозволити йому рушити на пошуки друга. Через декілька годин він його знайшов смертельно пораненого. Він взяв Теда на плечі й поніс в розташування частини. І вже тут його наздогнала куля.

“Чи ж варто було вмирати, аби врятувати вбитого?” – запитав Франка командир.

Так, – прошепотів Франк. – Перед смертю Тед вимовив: “Я знав, що ти прийдеш”.
Саме це й скажемо Богові в таку годину: – “Я знав, Господи, що ти прийдеш!”
Давайте не боятись жити і любити один одного. Не боятись за себе, за свої почуття. Переборювати страх нерозуміння і відсторонення. Тоді стане легше пустити у своє серце любов, і не лише у своє…

Бруно Ферреро, видавництво “Свічадо”.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ