Додому НОВИНИ Влада і громада Інвестиції тільки в економіку, чи може пора вже й вкладати і в...

Інвестиції тільки в економіку, чи може пора вже й вкладати і в соціальні проекти?

431
ПОДІЛИТИСЬ

Нині, коли в країні високий рівень безробіття, коли мільйони українців все-таки їдуть не в туристичний безвіз, а на заробітки в Росію, Польщу, Чехію, Італію, Ізраїль, то все гучніше стоїть питання залучення інвестицій. Причому іноземних, бо на жаль, українські мільярдери бояться вкладати свої кошти в свою економіку, а скуповують нерухомість за кордоном та тримають гроші в офшорах.

І тому, коли в 2015 році Благодійний фонд “ЕШЕЛ-ЛЕВІ ІЦХАК БЕРДИЧІВ” звернувся до районної ради з проханням дати йому в оренду занедбане колишнє приміщення дитячого інфекційного відділення центральної районної лікарні і частину підвального приміщення поліклініки, то депутати з ентузіазмом відразу дали згоду. На даних об’єктах було проведено капітальні роботи. На місці запущеного дитячого інфекційного відділення постало ошатне приміщення, яке нині використовується, як соціальний центр для паломників, які приїжджають поклонитися святому Цадику Леві Іцхаку, усипальниця якого знаходиться на старому єврейському кладовищі навпроти районної лікарні. Тут можна відпочити, помолитись, поласувати булочками, які випікаються в одній з кімнат, взятого в оренду харчоблоку і в якому нині ведуться ремонтні роботи. Хлібобулочні вироби також роздаються як пацієнтам лікарні, так і з допомогою волонтерів направляються воїнам в зону АТО.

Стан будівлі до оренди.

Крім того, як розповів керівник благодійного фонду Ісраель Рубін, згідно договору вже відремонтовано три туалети в лікарні на суму більше 200 тисяч гривень. Найближчим часом дана робота буде зроблена ще в трьох.

За оренду взятих об’єктів Благодійний фонд щорічно платить майже 50 тисяч гривень, ще 130 тисяч гривень – за комунальні послуги. Допомагає лікарні фонд також продуктами харчування, постільною білизною, тощо.

Відремонтовані об’єкти нині.

Що стосується колись завжди підтопленого по коліна водою і забитого сміттям підвалу поліклініки, то там нині замінено комунікації, зроблено капітальний ремонт та облаштовано їдальню, туалети, кімнати, де можна попити кави та здійснити релігійні обряди.

Здавалося б все нормально. Але нещодавно на одній з сесій райради депутат Габріел Мкртчян піддав критиці як керівництво Благодійного фонду, так і голову райради Максима Самчика в тому, що районна лікарня перетворюється в єврейський бізнес-центр, що євреї залишають після себе на території багато сміття, хоч це і не так, бо як зазначає Ісраель Рубін, тут є контейнери, туалети та все необхідне, є для цього і люди, які стежать за порядком.

Щодо сміття, то нещодавно нам довелося побувати в Умані, куди щорічно приїжджають десятки тисяч хасидів і один з місцевих жителів сказав, що сміття, яке вони залишають після себе, це “золоте сміття”, адже і бюджет міста, бізнес, і приватний сектор мають з їх приїзду дуже гарні гроші.

Згадаймо, як часто наші депутати і посадовці мріяли про залучення ізраїльських інвестицій. І ось, коли вони прийшли, то не всім це подобається. Чому саме Габріел Карленович Мкртчян, який дуже багато зробив для села Райки, для пам’яті про жертв геноциду вірменського народу, не хоче, щоб і євреї, які теж пережили жахи Голокосту, мали змогу в комфортних умовах вшанувати свого святого Леві Іцхака?

В Бердичеві створено музей єврейства, спільними зусиллями єврейської громади і міста наведено порядок на єврейському кладовищі, відомий краєзнавець Анатолій Горобчук видав книгу “Єврейські святині Бердичева”, яка подарована послу Ізраїлю в Україні і знана не тільки на Бердичівщині, а й за кордоном. І тому робота Благодійного фонду на території лікарні щодо увічнення єврейської святині логічно вписується в діяльність по відтворенню нашого історичного минулого.

Ми дуже часто говоримо про прощення, про примирення. Чому б тим, хто “за” і “проти” та підключивши до цього колективи водоканалу та газконтори не вирішити ще одну болючу проблему на території районної лікарні і спільними зусиллями заасфальтувати 50 метрів дороги біля поліклініки, яку щодня недобрим словом згадують всі, хто сюди заїжджає?

Підготували Володимир Кравченко,
Віталій Безпалько.