Їде Літо на скрипучім возі…

Їде Літо на скрипучім возі…

104
0
ПОДІЛИТИСЬ

Травень, бідолашний, з останніх сил намагався залишити зелений слід своєї покровительки в пам’яті кожного з нас. Однак, він бачив, що і цвіт кучерявого бузку, і приємна ранкова прохолода, і галасливі хрущі, невмілі безголосі співаки – усе це вже набридло людям, бо вони з нетерпінням перегортали календар, очікуючи Червня. Я теж, певно, трохи ображала останній весняний місяць, адже вже чула скрип воза, на якому їхало Літо.

Котиться воно до нас не завантажене, і легко тягти порожній віз сонячним коням, нагодованим запашним різнотравним сіном. Але готуйся, Літо! Я маю важкий багаж для тебе. З далеких країв ти принесеш мені в теплих долонях радісні канікули, та, гадаю, разом із цим подарунком вручиш ще й годинника, такого квапливого й невпинного. Та не сподівайся ось так промайнути, махнувши вогняним хвостом. Ти проїжджатимеш повільно, бо я тебе навантажу. Мої плани ще ті товстунчики, і ти в цьому переконаєшся. Спершу повези мене чимдалі від міста вузькою стежкою на тихі луки, налиті пахощами майбутнього меду. Поспілкуюся з природою безкрайнього поля, познайомлюся з новими для себе рослинами, зберу гербарій, а далі поганяй своїх пишногривих просто в заманливу лісову гущавину. Тут наповнив великі-превеликі кошики щедрими дарунками дріад: суницею, почервонілою від гарячих променів, сизою, приємно прохолодною чорницею і поважними дідами в широких брилях. Ну як? Уже не біжать твої прудконогі коні галопом? Зачекай, ми ще покладемо на віз якихось захопливих романів у товстих бокатих книжках, цікавих енциклопедій, кілька коропів, карасів, лящів із блискучими спинами. Стій, Літо! Не квап мене! Як це риба опинилася поміж літератури? Ніби ж не брала казки про золоту рибку. А, точно! Ми ще не побували на риболовлі. Мерщій до яснооких ставків!.. А що нам прісна вода! За цілий рік душа скучила за морем. Відвезеш? Ще там прихопимо сувенірів: черепашок із закрученими хвостиками, небагато, з відерце, морську зірку й медузу, креветку – другу… Ще є місце?

Сподіваюся, я не дуже навантажила цим своє Літо. Моя єдина мрія – повернутися після канікул із цим багажем яскравих вражень. Радість, тепло, наснагу – все це привези мені, Літо.

Рибак Марина, учениця 8 класу Бердичівського загальноосвітнього колегіуму № 14,
переможець IV туру Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ