Додому НОВИНИ Бердичів відзначає День Конституції України.

Бердичів відзначає День Конституції України.

625
ПОДІЛИТИСЬ

Джерелом права будь-якої держави є Конституція. Її ще називають Основним законом, який закладає підґрунтя організації і діяльності держави та формування у ній громадянського суспільства. Конституція – це своєрідний суспільний договір, у якому народ визначає основні напрямки свого подальшого розвитку та існування, гарантії прав та свобод громадян у суспільстві.

Сучасна українська Конституція – одна з найдемократичніших у Європі, одна з наймолодших, Конституція, що акумулювала в собі найкращі здобутки світового політикуму.

Україна свого часу створила першу європейську конституцію – “Пакти й Конституції” Пилипа Орлика. Цей документ було прийнято у м. Бендерах 5 квітня 1710 року. Звичайно, існує й інша точка зору. Так, деякі західні науковці схиляються до думки, що “Пакти й Конституції” − це лише талановитий публіцистичний твір і не більше. Але цей “публіцистичний твір” на десятки років випередив розвиток західноєвропейської правової думки, заклавши дійсно демократичне підґрунтя в процесі українського державотворення.

Вагомий внесок у розвиток українського конституціоналізму зробили Універсали Центральної Ради. Якщо I, II та III Універсали виходили з того, що Україна – це автономія у складі федеративної Росії, то IV Універсал, прийнятий 22 січня 1918 року, офіційно проголошував незалежність Української Народної Республіки. 29 квітня 1918 року Центральною Радою було ухвалено проект Конституції Української Народної Республіки і обрано Михайла Грушевського Президентом УНР. Через історичні обставини, ця Конституція, на жаль, так і не набула чинності.

Важко сказати, як би склалася ситуація, коли б Конституція Пилипа Орлика чи Конституція УНР таки увійшли в законну дію. Та з точки зору історії, якщо щось не відбулось, значить цього не могло бути, тому і шкодувати з цього приводу не варто. Ми повинні пишатися самим усвідомленням значущості України та розвитку її політичної думки у світовому масштабі.

Шлях розвитку був іншим і у 1991 році, якби, здобувши державну незалежність, ми не отримали ще один шанс побудувати вільне і демократичне суспільство.

Саме тому потреба у Конституції України незалежної була передусім як у правовому документі, що у своїх кращих історичних зразках є і актом держави, і символом громадянського суспільства. Діюча нині Конституція України набрала чинності з дня її ухвалення Верховною Радою України — 28 червня 1996 року.

Основний закон нової вільної України, насамперед, задекларував ті демократичні перетворення, що відбулися. Він не лише своїм змістом, а самим фактом свого існування перекреслив авторитарне минуле та дав початок новій історії України.

День Конституції у нашому суспільстві не святкується з особливою пишністю, але бердичівляни віддають належне цій значущій події щороку традиційним зібранням громадськості під назвою “Конституція – основний Закон України”, що відбулося 26 червня у стінах Бердичівської центральної міської бібліотеки. Цього року виступи учасників урочистого зібрання секретаря міськради В.І. Толочка, вчителів Т.С. Бабійчук та В.Е. Андрушенка, представників молодого покоління лунали з особливим патріотичним піднесенням, адже відзначення 19-ої річниці Конституції України відбувається у нелегкі для держави часи. Покладанням квітів до пам’ятника Т.Г. Шевченку, меморіальної дошки В.М. Чорноволу та меморіалу “Слава Героям!” бердичівляни вшанували пам’ять борців за незалежну Україну.

День Конституції ми повинні сприймати не лише як свято на честь нормативного акту, а і як день затвердження наших прав і свобод. День ствердження того, як зазначено у статті 3 Конституції України, що “людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”.

Патріотизм насправді починається не з показового підняття прапору, не з принциповості у вирішенні мовного питання, а з глибокої відвертої гордості за свою Батьківщину. І у нас дійсно є чим пишатися, головне про це пам’ятати.

Світлана Слівінська,
вчитель СЗОШ І-ІІІ ст. №8.