Додому НОВИНИ Культура Експозиція в музеї

Експозиція в музеї

415
ПОДІЛИТИСЬ

“Мільярди вір – зариті в чорнозем,
Мільярди щасть – розвіяні у прах…”
Василь Симоненко

У четверту суботу листопада в Україні щорічно відзначається скорботна пам’ятна дата — День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій. Ця дата присвячена подіям 1932-1933 років, коли в результаті радянської політики хлібозаготівель і колективізації від голоду в Україні померли мільйони жителів. Відзначається з 1998 року.

У музеї історії м.Бердичева щорічно проходить виставка-вшанування пам’яті жертв голодомору та політичних репресій “Забуттю не підлягає. Хроніка комуністичної інквізиції”. Серед фотографій, документів, літератури частина колекції плакатів (1917-1952 р.р.) Київської міської організації Всеукраїнського Товариства “Меморіал” ім. В. Стуса.

В основу експозиції покладено проблемно-хронологічний принцип, що дозволяє відтворити хроніку злочинів комуністичного режиму, зафіксувати події і факти, які ніколи не можна забувати. В експозиції підбірка плакатів, які висвітлюють наскрізний сюжет нашої трагічної історії – голодомор.

Плакати “1921-1923. СРСР народжувався з голоду і насильства”, “1924-1931. Ціна індустріалізації і насильницька колективізація”, “1932-1933. Український голокост” містять фото документів працівників ЧК-ГПУ, витяг з протоколу засідання колегії ОГПУ СРСР у справі Українського Національного Центру, фото командирів великого голодомору, фото цвинтаря жертв голодомору в Харкові та фото, на яких зафіксовані трупи людей, які загинули від голоду на вулицях Харкова. В 1932-1933 роках влада категорично забороняла виготовлення будь-яких фотодокументів, які б свідчили про голод. Але іноземці, які працювали в Україні, все таки фотографували, і світ дізнався, про страшний голод тих часів. До того ж американські газети інформували про нього світову громадськість. В експозиції даються висновки іноземних істориків з питання голодомору.

Відомо, що результати перепису населення СРСР, проведеного у 1937 р., так і не були оприлюднені. Сталін наказав їх знищити, щоб приховати точну цифру втрат від штучно створеного Москвою голоду в Україні, більшовицькі комісари після 1933 р. шастали по селах України, вилучаючи та знищуючи “Господарські книги” та “Книги записів актів громадського стану на 1933 р.”. А українські вчені-демографи, які у звітних цифрах показали людські втрати від голодомору з врахуванням демографічних наслідків голоду, були репресовані та знищені. За останніми підрахунками демографів втрати населення  України 3,9 мільйонів – це прямі втрати, і дефіцит народжень – це близько 600 тисяч.

На плакаті “1934-1938. Крах українізації та “великий терор” відбито події масових репресій: фотографії, документи, архівні матеріали. На плакаті “Концентраційні табори в Московській імперії” можна побачити неймовірну кількість таборів по всій території СРСР, надається частковий перелік таборів.

В експозиції матеріали Вінницького державного архіву про голод на Бердичівщині та спогади очевидців голодомору.

Голодомор 1932-1933 років – одна з найтрагічніших сторінок української історії, яка поглинула мільйони безневинних, – не підлягає забуттю…

Наталія Захарчук,
науковий співробітник музею історії міста Бердичева.