Додому ІНФОРМАЦІЯ Західний кукурудзяний жук – небезпечний шкідник кукурудзи

Західний кукурудзяний жук – небезпечний шкідник кукурудзи

219
ПОДІЛИТИСЬ

ЗАХІДНИЙ КУКУРУДЗЯНИЙ ЖУК (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) дуже небезпечний карантинний організм для кукурудзи, який стрімко заселив значну територію південної Європи і становить суттєву небезпеку сільському господарству України.

Шкідник походить з Центральної Америки. В перше на території України був виявлений за допомогою феромонних пасток в Закарпатській та Чернівецькій області. Західний кукурудзяний жук належить до родини листоїдів. Дорослі жуки мають овальне тіло довжиною 6-8 мм, жовтувато-бурі з більш темними вусиками і жовтими смужками на надкрилах. Самці дрібніші від самок і мають більш темне забарвлення.
Личинки західного кукурудзяного жука живляться корінням кукурудзи. Але при їх відсутності певний час можуть живитися корінням деяких злакових трав, на яких не здатні повноцінно розвиватись. Личинки живляться корінням кукурудзи, що призводить до зменшення кореневої маси, поганого розвитку коріння і ураження його гнилями. Ослаблені рослини стають сприйнятливішими до різних захворювань, за рахунок того, що жуки та личинки є переносниками різноманітних збудників захворювань. Пошкоджені дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко полягають. При цьому стає повністю або частково неможливий механізований збір врожаю. Найбільша шкодочинність західного кукурудзяного жука проявляється на тих полях, де відсутня сівозміна.

Способи поширення

Розповсюдження яєць та личинок цього шкідника можливе з транспортом, залишками ґрунту, що прилипає до насіння, знаряддями праці. В пошуках корму дорослі особини перелітають на поля кукурудзи та інших культур у нові райони. Перенесенню жуків сприяє також вітер. Поширенням жука може слугувати завезення шкідників з підкарантинними вантажами і транспортними засобами.

Фітосанітарні заходи

Важливим заходом є щорічне обстеження посівів кукурудзи маршрутно-візуальним методом з використанням феромонних пасток (1 пастка на 5 га). А щодо личинок, знищувати їх дуже легко: сільгоспвиробникам варто лише зробити на місці висадки осінню оранку, тоді у люті зимові морози закладене на глибину 15-20 см потомство вимерзає. Також якщо наступного року зробити сівозміну, личинкам жука не буде чим харчуватися і вони вимруть. Це найдешевший і найраціональніший спосіб.
З агротехнічних заходів боротьби є дотримання сівозміни, що включає зернові (крім кукурудзи), багаторічні трави, конюшину, люцерну, просапні культури.

За довідками звертатись у Бердичівський пункт Фітосанітарного контролю по вул. Житомирська, 13, м. Бердичів, тел. (04143) 2-55-99.

С.В. ЛИТВИНЕНКО,
провідний спеціаліст відділу карантину рослин
управління фітосанітарної безпеки