З великою печаллю та болем у серці поминаємо найдорожчого, найріднішого татуся, дідуся, прадідуся
Бабіна Анатолія Макаровича,
з дня смерті якого 6 грудня мине 40 днів.
Коли б Ви знали, тату, як нелегко
Змиритися з бідою Вашим дітям.
Хоч і дорослі всі, а так потрібні
Ви нам живі, на цьому світі.
Вже на порозі рідної оселі
Ніколи не зустрінемося ми,
Лише на небі ясною зорею
В дорогу нам світитимете Ви.
Так пусто на душі і серце плаче,кожен день від болю. Спіть спокійно, наш рідненький. Лебединим пухом хай буде Вам земля, а душі – вічний спокій і Царство Небесне.
Всіх, хто знав нашого татуся, просимо пом’янути його тихою молитвою разом з нами в цей сумний час.
Вічносумуючі: діти, внуки, правнуки.
с. Райгородок.