Я, Кульчицька Фелікса Йосипівна, народилася в селі Лісова Слобідка Янушпільського (нині Іванопільського) району.
Пережила Голодомор, тяжку війну і перебування у Сибіру 8 років.
Коли мені виповнився 91 рік, я переїхала до рідного села на батьківщину, щоб виконати свій та батьківський заповіт: поставити капличку в пам’ять жертвам голодомору 1932-1933 років та меморіал вісьмом радянським воїнам, які загинули від бомби в роки Другої світової війни.
Приїхавши, я звернулась до голови Бердичівської районної ради Софії Броніславівни Томашевської з проханням у грошовій допомозі на встановлення стели загиблим солдатам. Вона з душею поставилась до мого прохання.
Я також вдячна підприємцю В.В.Сіньку за його значну допомогу для встановлення стели.
З проханням також я звернулась до голови сільської ради М.О.Шнайдер, яка з теплотою та співчуттям поставилась до мене і допомогла як морально, так і грошовою допомогою. За її людську підтримку я їй сердечно вдячна від душі.
А також я вдячна Н.Б.Ольшанській за її доброту та терпеливість у різних моїх проханнях.
Висловлюю щиру подяку Почесному громадянину та керівнику фонду “Відкрите серце” Петру Миколайовичу Залізному, який надав допомогу у встановленні металевої огорожі.
Я вдячна Цезарю Ковальському та Юрію Оверчуку за їхню підтримку та допомогу.
Дякую Левку Кульчицькому, який із душею побудував святиню та виконав належним чином усі роботи.
Я вдячна всім, хто допоміг у цій святій історичній справі.
Хай Бог милосердний дарує всім світлу долю і міцне здоров’я на довгі і щасливі літа.
З повагою, Кульчицька Ф.Й.