Додому НОВИНИ Влада і громада Реформи змушують витрачати гроші місцевого бюджету на іміджеві проекти влади

Реформи змушують витрачати гроші місцевого бюджету на іміджеві проекти влади

424
ПОДІЛИТИСЬ

Нещодавно у виконавчому комітеті Бердичівської міської ради заслухали звіт про підсумки соціально-економічного розвитку міста Бердичева за 2017 рік. Усі заступники міського голови прозвітували про життєдіяльність кожної галузі, якою вони опікуються. Навряд чи пересічному мешканцю буде цікаво, що дохідна частина бюджету виконана більш як на 28% у порівнянні з попереднім звітним періодом, і нікого не здивує той факт, що найбільшим бюджетоутворюючою галуззю є освіта, завод “Прогрес”, фабрика одягу. Не дивина, що у 2017 році збереглася тенденція переваги експорту над імпортом, зате приємно порадували промислові підприємства, котрі збільшили виробничі потужності, запровадили нові види продукції. За підсумками року найбільше інвестовано у деревообробну та харчову промисловість, крім того значна частина інвестицій зосереджена у легкій промисловості та оптово-роздрібній торгівлі, у виробництві машин та устаткування, будівництві, у сфері операцій з нерухомим майном. Основним донором іноземних коштів залишається Кіпр та Велика Британія.

На початок цього року у податковій інспекції було зареєстровано 4 тис. підприємців, з них 2 тис. перебувають на спрощеній процедурі оподаткування. Впродовж минулого року зареєстровано майже 580 фізичних осіб-підприємців, 32 юридичних особи, скасували свою діяльність 1102 суб’єктів господарювання (скасування пов’язане зі змінами в законодавстві). За звітний період відкрилося два торгівельні павільйони і туристична агенція.

Міська влада зберегла тенденцію підтримки малого та середнього бізнесу зменшивши ставку по земельному податку. На одне вільне робоче місце претендували четверо осіб.

У 2017 році Бердичів став центром госпітального округу, куди ввійшло сім територіальних одиниць. Тепер одним з основних завдань міста стане впровадження медичної реформи, при тім, що у 2017 році недофінансування галузі складало 20 млн. грн. Цього року місцевим урядникам належить впровадити інклюзивні класи для школярів початкової школи, тут також скромні підрахунки — не вистачає 12 млн. грн. на освіту. Тож, кошти, які могли спрямувати на покращення стану доріг міста доведеться спрямувати на впровадження реформ. Попри усі заяви про курс на децентралізацію та посилення ролі територіальних громад ми, на жаль, бачимо абсолютно зворотні рішення центральних органів виконавчої влади, де однією рукою містам щось дають, а іншою вдвічі більше забирають. Кожен рік після децентралізації супроводжується новим витком перерозподілу функцій між державним та місцевими бюджетами. Це призводить до дивних пертурбацій у бюджетному процесі, коли, приміром, утримання ПТУ кожного року ввіряють місцевим бюджетам, а потім знову повертають центру. Також показовий приклад з Центром адміністративних послуг: місту  передали повноваження і більше нічого. Навіть стільця не дали, всі витрати на офісне обладнання, комп’ютери, меблі — лягають на місто. Точнісінько так і з медичною реформою: саме місто має подбати, аби забезпечити сімейних лікарів комп’ютерами, облаштувати збереження оргтехніки і тому подібне. Що вже говорити про державні фінансові гарантії та закон про покращення надання медичної допомоги у сільській місцевості. Між реформаторським баченням центру і реаліями міст — прірва, і подолати її доведеться в найближчій перспективі…

Тамара Дроботюк.