Солнышко наше, дорогая внучка, племянница,
Иськова Светланочка.
Не простившись ни с кем,
Не сказала всем: “Прощай”,
Скрылась ты вдалеке,
Лишь оставив печаль.
Господь призвал тебя к себе,
Оставив нам беду и слезы,
На небе царствовать тебе,
А нам носить к могиле розы…
Ты наша короткая радость –
Ты наша вечная скорбь.
Нехай земля тобі буде лебединим пухом. Вічна тобі пам’ять і вічний спокій.
Вічносумуючі: бабуся Міля, тьотя Оля, дядя Вітя,
брат Саша із своєю сім’єю, сестра Лариса, сім’я Боголюб.