10 серпня минає 40 днів, як обірвалось молоде наповнене любов’ю, добротою і щирістю життя старшого сина, тата, брата
Ковзуна Сергія Володимировича.
Синочку і таточку рідненький, кровиночко мила,
Тебе поминає вся наша родина.
40 днів минає, а біль не втихає
І серце зболіле щоночі кричить:
Чому ти, синочку, чому ті, рідненький,
До нас не з’явився за цей час хоч на мить?
А ми постаріли, душею змарніли,
Нам так не вистачає тебе.
І що ми не робимо, і де не буваємо
Та віримо й досі, що син наш прийде.
Я Богу молюся і кожен день плачу,
Тебе виглядаю й не бачу, не бачу.
І серце болить, наш синочку рідненький,
Ти завжди із нами, наш голуб сизенький.
Спи, наш рідненький, кровиночко мила,
Хай сонце зігріє душу твою,
Господь хай обійме, до себе пригорне,
Тебе, наш синочку, там у раю.
Царство Небесне і вічний спокій твоїй добрій душі.
З глибоким сумом і печаллю: мама, папа,
дочка Валюшка, cин Максимчик, брат Олександр, сестра Ірина, вся родина.
с. Іванківці.
