11 серпня мине рік, як пішла у Вічність дорога наша людина – матуся, бабуся, прабабуся
Горичевська Гелена Віцентіївна
з села Рея.
Рідна, Ви так несподівано нас покинули. Перестало битися Ваше добре, турботливе серце, у котрому вистачало тепла для всіх. Неможливо повернути ту ласку, доброту, турботу, гостинність, жіночу мудрість, безмежну Вашу любов до дітей та внуків.
Дім став пусткою, а життя втратило всі свої барви без Вас, рідненька. Ми безсилі щось змінити, але знаємо і віримо, що Ви завжди поруч із нами, пораднице наша, наша дорога матусю.
Немає таких слів, щоб висловити нашу печаль.
Ми приносимо Вам живі квіти, які Ви так любили. В наших серцях Ви житимете вічно, ми завжди пам’ятатимемо Вас. Спіть спокійно, наша рідненька. Лебединим пухом хай буде Вам земля, а душі – Царство Небесне.
Всі, хто знав нашу матусю, пом’яніть і згадайте її добрим словом разом із нами у цей сумний для нас час.
Сини, невістки, внуки, правнуки, всі рідні та близькі.