13 березня минає 5 років як обірвалось молоде, наповнене любов’ю, щирістю життя нашого дорогого, любимого синочка, коханого чоловіка, рідненького татуся, милого братика, дядечка
Анголюка Андрія Олеговича.
Смуток і печаль висять над головою. Ніколи не буде більше радості, синку, без тебе. Зболілось серце, виплакані очі. Пам’ять про тебе, рідненький, завжди буде в наших серцях.
А я на могилі поплачу,
За тебе Бога попрошу,
Щоб душу твою не покинув,
Щоб жив ти у вічнім раю.
Вічносумуючі: мама, дружина Іра з донечкою Машою,
сестричка Наталя з чоловіком Олегом,
племінники Діана, Богдан, Танюшка,
сім’ї Горецьких, Тимощуків.
