Біль і розлука, хвилини бентежні
Горе безмежне, серце стиска…
14 липня мине 6 років світлої пам’яті і гіркого болю втрати нашої дорогої донечки, мамочки, сестрички і вже бабусі
Шаврук Оксани Богданівни
Тихо згасла свічка, й життя догоріло.
Твоя добра, світла душа в небеса відлетіла.
Кого любила, чим жила, що планувала
Пішовши у вічність, все залишила,
А серце не вірить, душа не сприймає,
Що тебе поруч з нами в живих вже немає.
А я на могилі поплачу,
За тебе у Бога попрошу,
Щоб душу твою не покинув,
Щоб жила ти у вічнім раю.
А прошу молитвою донечку пом’янути
Всіх рідних і знайомих нам людей.
Про донечку мою пам’ять вічно жити буде.
Живою ти будеш завжди у наших серцях.
З болем і вічною скорботою: мама Раїса Степанівна з чоловіком Петром Миколайовичем, сестричка Світлана, донечки Юлечка і Катруся з чоловіками та маленька внучка Ксюшенька.
