14 лютого мине півроку, як віддав своє дорогоцінне життя за незалежність України у зоні АТО наш дорогий, коханий синочок, внук, брат та племінник
Сокорчук Олександр Вікторович.
Синочку, світ затьмарився від сліз,
Ти в спогадах зі мною скрізь.
Як тяжко горе це нести,
Прости мене, що не змогла тебе спасти,
Пташечко моя, не заросте ніколи та стежина,
Що провела тебе в останню путь,
Похилиться зажурена калина
І добрим словом люди пом’януть.
Синочку-голубочку мій, нехай мої сльози не тривожать твій сон.
Хто знав Сашу – пом’яніть добрим словом.
Вічносумуючі: мама, тато, брат та вся велика родина.
