15 лютого минув рік, як відійшла у Вічність дорогенька мамочка, сестричка та бабуся
Савіцька Павліна Павлівна.
Рідненька, ми так сумуєм за тобою,
Як ти, мамусю, там на небі?
Адже тебе уже нема,
Бо залишилась я сама.
Не вистачає усмішки і слова,
І погляду ласкавого, простого,
Більше не почую ніжний голос твій,
Не будеш ти мене гукати,
Укрить, води подати.
Великий слід в житті ти залишила
І скільки всім добра зробила.
Любила життя, любила людей,
Жила для онуків і дітей.
Хай зігріває твою могилу сонечко вдень, а місяць вночі. Спи спокійно, наша рідненька, вічна і добра пам’ять про тебе, Царство Небесне і вічний спокій твоїй добрій душі.
Сумуючі: дочка Марія, онуки Юрій, Михайло,
син Микола і його сім’я, с.Стася.