16 квітня мине 2 роки, як перестало битися серце нашого найкращого, найдорожчого чоловіка, татуся, дідуся, чудової людини
Шелухіна Анатолія Петровича.
З великим болем у серці згадуємо кожну мить, пов’язану із твоїм життям. Твоєї мудрої поради, твого доброго, чуйного серця нам не вистачає. У нашій пам’яті ти залишився Людиною з великої літери – інтелігентним, гостинним, працьовитим, небайдужим до чужих проблем.
Вічний спокій і Царство Небесне твоїй душі.
Світла пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях.
Вічносумуючі: дружина, діти, онуки.