17 квітня мине півроку, як немає серед нас хорошого друга
Бистрицького Марціна Геннадійовича.
Тебе немає, серце плаче,
Душа згорьована болить,
Ми кожен день тебе чекаєм
І виглядаємо щомить.
Закрила хижа смерть повіки,
Скувала холодом вуста,
Заснула вічним сном навіки
Людина добра і проста.
Не заросте ніколи та стежина,
Що провела тебе в останню путь,
Похилиться зажурена калина
І добрим словом люди пом’януть.
Вічна пам’ять про тебе, друже, навіки залишиться в наших серцях.
Сім’я Степанець: Катя, Пєтя, Міша і Люся.