2 листопада минає 10 років з дня смерті люблячого чоловіка, батька, дідуся
Довгалюка Віталія Миколайовича.
Так пусто стало на душі, і серце плаче кожен день від болю. І огортає тихим смутком все навколо. Рідненький, ми сумуємо за Тобою. Не вистачає усмішки і слова, і погляду ласкавого й простого. Великий слід в житті Ти залишив, і скільки всім добра зробив. Любив життя, любив людей, прожив Ти для онуків і дітей. Пішов достойно в майбуття, Тобі не буде забуття. А поки пам’ять житиме в віках, живим Ти будеш у серцях. Лебединим пухом Тобі земля і Царство Небесне.
Вічно сумуючі: дружина, сини, невістки і онуки.