2 червня минуло 15 років, як перестало битися серце дорогої нам людини, нашого батька, дідуся, прадідуся
Баранівського Івана Феліксовича.
Так рано пішов ти від нас, так рано,
Ще так багато хотів зробить,
Без тебе в домі пусто, в серці рана,
Душа без тебе плаче і болить.
О, Господи милий, дай нам сили
Витримать муку жагучу свою,
Батьку нашому дай ангельські крила,
Щоб вічно літав він у райськім саду!
Вічносумуючі: дружина, діти, онуки, правнуки.
с. Половецьке.