20 лютого минає 2 роки, як відійшла у вічність наша дорогенька та люба донечка, дружина, мамочка, сестричка
Сафанюк Надія Анатоліївна.
Як рано затихли уста,
Як швидко закрилися очі.
Без тебе сумує сім’я,
Сумує щодня і щоночі.
Одною квіткою земля бідніша стала,
Одною зіркою багатші стали небеса.
Хай зігріють твою могилу
Сонечко вдень, а місяць вночі.
Спи спокійно, наша рідненька,
Вічна і добра пам’ять тобі.
Царство Небесне твоїй добрій душі.
Всі, хто знав нашу Надійку – пом’яніть і згадайте добрим словом.
Твої рідні.