Додому НОВИНИ Влада і громада 22 березня – Всесвітній день водних ресурсів.

22 березня – Всесвітній день водних ресурсів.

800
ПОДІЛИТИСЬ

Міжнародною спільнотою щорічно відзначається 22 березня всесвітній день води, проведення якого запроваджено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 22 лютого 1993 року №А/RES/47/193.

Кожного року заходи, пов’язані із проведенням Дня, мають свою направленість та присвячені висвітленню певної проблеми. Тематика 2015 року – вода та сталий розвиток.

Сталий розвиток – концепція щодо необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу у безпечному і здоровому довкіллі. Тобто, сутність сталого розвитку полягає у тому, що природні ресурси повинні використовуватись нинішнім поколінням у такий спосіб, який забезпечував би їхню придатність для прийдешніх поколінь.

Вода посідає ключове місце у забезпеченні сталого розвитку. Водні ресурси та залежні від них блага мають величезне значення для економічного зростання й екологічної рівноваги. Чи йдеться про продовольчу безпеку, енергетичну безпеку чи про стан навколишнього середовища, повноцінний доступ до води є запорукою соціального благополуччя та підвищення якості життя людей.

Проте, зі збільшенням населення Землі стрімко зростає потреба у водних ресурсах. Вже зараз одна людина з трьох проживає у країнах із середнім або високим ризиком браку води. А до 2030 року приблизно половина світового населення зіткнеться із проблемою, коли попит на воду перевищуватиме пропозицію на 40%. Конкуренція зростатиме між промисловістю та сільським господарством, містами та селами, населеними пунктами, які розташовані нижче. Крім цього, конкуренція за водні ресурси зростатиме між окремими державами. Кліматичні зміни, викликані глобальним потеплінням, постійно зростаючі потреби населення щодо збільшення та накопичування різноманітних благ означають, що вже сьогодні нам необхідно працювати заради захисту та ефективного управління цим вразливим ресурсом, що має тенденцію до скорочення.

Довгий час вважалося, що запаси прісної води невичерпні, що вони самовідновлюються. У результаті безконтрольної господарської діяльності кількість придатної для пиття води різко зменшилось. На даний час більше мільярда жителів нашої планети живуть в умовах постійного гострого дефіциту питної води, а до 2050 року із очікуваного 9 мільярдного населення приблизно 7 млрд. чоловік відчуватимуть нестачу якісної прісної води.

Загальновідомо, що у води є багато чудових властивостей, одна з них – здатність до самоочищення. Але негативні наслідки урбанізації, ігнорування заходів із належної очистки зворотних вод призводить до подальшого погіршення якісного складу води. Забруднення води в наш час стало всесвітнім лихом. І зараз майже в усіх країнах виникає проблема відсутності достатньої кількості води.

Наша держава не є виключенням: непоодинокі факти житлової та промислової забудови прибережнх захисних смуг водних об’єктів, улаштування в них звалищ сміття та накопичувачів господарсько-побутових стічних вод і рідких відходів виробництва, застосування пестицидів та інших отрутохімікатів у водоохоронних зонах, миття транспортних засобів на берегах річок, скидання у водойми забруднюючих речовин переважної більшості підприємств комунального господарства та промисловості суттєво перевищують гранично допустимий рівень тощо. Все це, крок за кроком наближає нас до екологічної катастрофи. І що ж ми залишимо після себе?

Збереження і захист водних об’єктів та раціональне водовикористання – одна з найважливіших проблем, яка потребує невідкладного вирішення. Так, серед головних напрямів роботи з охорони водних ресурсів можна виділити впровадження нових технологічних процесів, перехід на замкнуті цикли водопостачання, за яких очищені стічні води не скидаються, а повторно використовуються в процесах виробництва.
Але в найближчі роки існує необхідність виконання , перш за все, тих заходів, які не потребують істотних капіталовкладень. Це дотримання технологічних норм використання і споживання водних ресурсів, підтримка в належному стані діючого устаткування очисних споруд та водопостачальних мереж, забезпечення своєчасного збирання твердих побутових відходів на берегах водойм, дотримання режиму використання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, контроль за використанням та зберіганням мінеральних і органічних добрив, нафтопродуктів, отрутохімікатів тощо.

Використання води, згідно із концепцією сталого розвитку, повинно зберегти водні ресурси для майбутніх поколінь, а також відновити екологічну рівновагу водних об’єктів.

Роман Зінкевич,
в.о. заступника начальника
Бердичівського міжрайонного управління
водного господарства.