22 березня минає 2 роки, як відійшла у вічність наша дорога та люба мамочка, бабуся, теща
Рудніцька Броніслава Зенонтівна.
Ах, мама, мамочка родная,
К тебе прижаться бы сейчас.
Тебя я часто вспоминаю
И слёзы капают из глаз.
Мне не хватает тебя, мама,
Советов мудрых и тепла.
Не заживёт от боли рана,
Внезапно в мир иной ушла.
Скорбит душа и сердце плачет,
Перед глазами образ твой.
Как много мама в жизни значит,
Она любовь, уют, покой.
Я за спиною ощущаю тебя,
Родная, каждый день,
Ангел-хранитель ты, я знаю –
Ты оберег мой, моя тень.
Ах, мама-мамочка, родная,
Так хочется тебя обнять.
Себе шепчу, слезу роняя,
Как маму тяжело терять…
Скільки не мине часу, ти завжди будеш поряд із нами. Спи спокійно, наша рідненька матуся. Вічна і добра пам’ять про тебе. Пухом земля тобі, мамочко, і Царство Небесне.
Вічносумуючі: дочка, зять, внуки.