26 січня минає 1 рік найскорботнішої дати у нашій родині. З життя пішов найкращий чоловік, батько, дідусь, брат, дядько
Ільчук Олександр Олександрович.
Минає час, але він не лікує. Рік як ти покинув нас, а в серці біль гостріший і гостріший. Кожуть, Бог забирає найкращих. Минув рік тяжкої скорботи і печалі, як тебе немає з нами, як відлетів ти у далі неземні, залишивши нам на згадку спогади та смуток. Не стирається рана в наших душах. Ти був для нас опорою, порадником, добрим чоловіком, гарним батьком, найкращим дідусем, турботливим братом і дядьком. Весь час турбувався про нас, забував думати про себе. Спасибі тобі, рідненький, за турботу, життєву мудрість. Пам’ять про тебе завжди з нами. вічного тобі життя у Царстві Небеснім та спокою твоїй душі.
Вічносумуючі: дружина, діти, онуки, сестри, швабро, племінники.