26 червня минає шоста річниця з дня передчасної смерті нашого дорогого чоловіка, батька, дідуся
Доманського Володимира Феліксовича.
Скувало горе думку й розум,
І ніч настала замість днів.
Світ білий похитнувся разом,
Померк, погас і почорнів.
Закрила хижа смерть повіки,
Скувало холодом уста,
Заснула вічним сном навіки
Людина добра і проста.
Ми втратили тебе і серце плаче,
Голосить і болить душа,
Бо скільки б наші очі не шукали,
Тебе вже з нами більш нема.
Всі, хто знав Доманського В.Ф., поважав і пам’ятає його – пом’яніть разом з нами в цей сумний час.
Вічносумуючі: дружина, діти, онуки.