27 серпня минуло 40 днів, як обірвалося життя дорогого нам синочка
Степанського Назара Валерійовича.
Ти прости нас, синочку,
Що не вміли тебе зберегти,
Що не були з тобою в ті секунди останні.
Ти на світі прожив,
наче спалах зорі на смерканні.
Наче крапля зорі – тільки мить.
Ми не вірим ніяк, що до тебе
Прийшов день останній.
Ти був сином хорошим,
Ти був братом уважним і любимим,
Ти був другом надійним,
Ти добра всім бажав.
Ти поради давав, ти любив нас усіх,
Тільки долі своєї не знав
І всі мрії з собою забрав!
То нехай тобі буде земля пухом,
Нехай Господь тобі дарує
Життя те вічне, неземне,
І хай навік тебе полюбить
І прийме в царство небесне своє.
Вічносумуючі: мама, папа, сестричка Ліза та вся родина.
с. Мартинівка.
