28 листопада минає 40 днів, як пішла у Вічність наша дорога матуся, бабуся, прабабуся і прапрабабуся
Матат Ніна Іонівна.
Матусю дорогенька, прости нас, що не вберегли тебе від тої смерті. Ми тебе ніколи не забудемо і стежка не заросте до твоєї могили.
Хоча дорослі ми, а мами нам не вистачає.
Ніхто не дасть поради як вона,
Ніхто про сум, що в серці в нас не запитає,
Ніхто не пожаліє як вона.
Як хочеться до мами пригорнутись,
Відчути ніжність її і добро,
Ніхто не зможе нам вже замінити
Матесенькіних рук тепло.
Немає мами і ніколи вже не буде,
Вже промайнуло 40 днів, а серце все болить.
Нехай земля для мами пухом буде,
Нехай спокійно наша мама спить.
Ми просимо молитвою матусю пом’янути
Всіх рідних і знайомих нам людей,
Про маму пам’ять вічно буде жити
В серцях онуків і в серцях дітей!
Хай над твоєю могилою співають пташки, а на квітах буде роса – то наші сльози, пам’ять про тебе. Ти завжди будеш поряд з нами і пам’ять про тебе ніколи не згасне в наших серцях.
Хай земля тобі буде лебединим пухом. Ти заслужила Божого тепла і Царства Небесного.
Усі, хто знав – згадайте разом з нами нашу дорогеньку матусю добрим словом і тихою молитвою.
Вічносумуючі: діти, внуки, правнуки і праправнучок.
