28 червня мине 5 років нестерпного болю, як обірвалося життя
Шаповала Григорія Олексійовича –
люблячого чоловіка, батька, дідуся.
Як боляче без тебе, рідний, жити,
Душа ридає, тужить і болить.
Ніким тебе не можна замінити,
І сльози ллються, мов струмок біжить.
Всі пам’ятаємо твої слова, усмішку,
І радощі, й тривоги кожен раз,
І до могили топчемо доріжку,
Минуле ж не повернеться до нас.
Прости за те, що не зуміли
Тебе від смерті вберегти.
Прости за те, що всі осиротіли,
Прости за все, ти нас за все прости.
З глибоким сумом і вічною скорботою дружина, діти, внучка.
с. Гальчин.