29 червня зустріла своє 55-річчя наша найдорожча, найрідніша, люба дружина, матуся та бабуся
Людмила Ростиславівна ВЕРЕЗУМСЬКА.
Лагідна, рідненька, добра і проста,
Наша дорогенька, наша золота.
Найдорожча, найкраща, єдина матусю,
Слів чудових безліч хочеться сказати
І всього багато щиро побажати.
Скільки є на світі квітів, а на них роси,
Стільки зичимо тобі щастя, радості завжди,
Щоб кожен день здавався святом –
Квітучим, щедрим і багатим.
Щоб ти не хилилась ніколи в журбі
І сонце, і зорі, і даль журавлину
Усе ми сьогодні даруємо тобі!
За лагідність серця, за мудрість буття,
Без тебе, рідненька, не було б ні сонця,
Ні радості, ні щастя, не було б і життя.
Уклін тобі, рідна, за ніжну турботу,
За поміч, за ласку й тепло.
Троянди хай в’януть на сильнім морозі,
А ти щоб цвіла і цвіла.
З очей щоб ніколи не капали сльози,
Щоб завжди здорова була.
Якби в словах була пророча сила,
А в серці полум’я цвіло,
То ми б для тебе, рідна, все зробили,
Щоб дня в житті сумного не було.
Всю доброту, яка існує в світі,
Всю радість, що живе поміж людей,
Найкращі всі на світі квіти
Даруємо тобі у цей святковий день.
Достатком хай оселя буде повна,
Нехай скликає внуків та дітей,
А ти красива, горда і щаслива
До сотні літ стрічала щоб гостей.
О, Боже, ти живеш над нами,
Тебе благаємо в цей час:
Пошли здоров’я нашій мамі
І бережи її для нас!
З повагою та любов’ю: чоловік Олександр, син Сергій, невістка Аліса,
онуки Соломія, Володимир.
с. Семенівка.