30 травня мине 2 роки, як перестало битися серце нашої дорогої дружини, сестри та мами, бабусі та прабабусі
Українець Галини Іванівни.
З болем у серці та зі сльозами на очах згадуємо кожну мить, пов’язану із життям дорогої нам людини.
Ти була доброю, працьовитою, відданою сім’ї, дітям та внучкам. Тебе всі любили та поважали.
Тож нехай пом’януть тебе друзі,знайомі, всі хто працював з тобою добрим словом.
Наш біль не передати у словах,
Ти з нами, рідна, лиш у снах,
Та пам’ять про тебе жива,
Мов сонце, світить нам вона.
Лебединим пухом хай буде тобі земля, а душі вічний спокій і Царство Небесне.
Вічносумуючі: чоловік, син, дочка, рідні брати та їх сім’ї.
