Додому Поминаємо... 31 липня минає рік з дня загибелі воїна-патріота, учасника АТО Абрамова Романа...

    31 липня минає рік з дня загибелі воїна-патріота, учасника АТО Абрамова Романа Вікторовича.

    962
    ПОДІЛИТИСЬ

    abramovСтраждаємо, плачемо, згадуємо…

    31 липня минає рік з дня загибелі воїна-патріота, учасника АТО, любимого синочка, найкращого брата, ніжного і люблячого татуся, дорогого внука, племінника, хрещеника, вірного друга, порядного сусіда

    Абрамова Романа Вікторовича.
    м. Бердичів.

    Ця річниця гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам’яті. За одну мить не стало дитини, адже йому було всього 27 років.

    “Не плач, матусю, я тут не один, на Небесах нас так уже багато! Я твій і України син, любити Україну вчила ти, моя рідненька мати. Пробач, матусенько моя, що смерть принесла горе, не плач, голубонько моя, бо із сліз твоїх зробилось море. Не плач, рідненька, в снах прийду, зайду тихесенько у хату, тебе до себе пригорну, потисну міцно руку брату. На краю ліжка сяду я, щоб часом вас не розбудити, рідненька мамочко моя, до ранку будем говорити.
    Ми віддали своє життя, щоб ви батьки наші і діти, могли під небом голубим в своїй країні жити.
    Чорну хустиночку зніми, прошу блакитну зав’язати, хай ворог знає – мужні ми, і те, що ти Героя Мати”.

    Нема тебе, хоч скільки плач, сама печаль повисла над землею, у світі серед тисячі облич, вже не побачим посмішки твоєї.

    Насунуться хмари великі і сльози поллються, як дощ, ми свічку за тебе поставим, рідненький, щоб краще тобі на тім світі жилось!

    Хай сонечко зігріває твою останню домівку, хай м’якою і теплою буде тобі земля, хай добрі янголи охороняють твій спокій.

    У вічному смутку і печалі:
    мама, брати Діма та Ярослав,
    бабуся Галина, дідусь Віктор, т. Таня, д. Володимир з сім’ями.

    Просимо всіх, хто знав і пам’ятає нашого дорогого Рому, патріота України, згадати теплим словом і тихою молитвою.