Додому НОВИНИ Влада і громада Декілька слів на день прийдешній

Декілька слів на день прийдешній

139
ПОДІЛИТИСЬ

Те, чого ми всі боялися – сталося. Розпочалась російська військова агресія. Мужності нам усім та сил збороти ворога.

ЗДАВАЛОСЯ…

«За Україну, за її волю, за честь і славу, за Народ!..»
Пісенне гасло УПА.

…А нам воно здавалось: незалежність
Зійшла з небес неначе Божий Дар,
Що наші предки мук своїх безмежність
Навік приклали брилами покар.
Не треба ні про військо турбуватись,
Ні за протиповітряні щити,
Що можна лиш радіти й розвиватись,
З сусідами наводити мости.

Здавалося, що зав’язався вузлик
На всіх незгодах і що гнів зачах.
Хоч іноді відлунювала Тузла,
Рубцем болючим стукала в серцях.
Така собі «ідилія», та й годі,
Розхристаність вихлюпує за край,
І поки спить рішимість у народі,
Збагачуйся – і оком не моргай!
Здавалося: нажерлася «босота»,
Змирився й люд – йому аби не гірш…

Та на мокшанських на «гнилих болотах»
Знов розпалився імперський свербіж.
Споконвіків їм простору замало,
Ніде не спинять заздрісних очей,
Лякають світ загарбницьким оскалом,
Хоч за Уралом – пустка без людей.
З сусідами не вміють мирно жити –
Претензій і погроз їм шлють без мір.
Куди б нога не стала московита,
Там, бачиш, має бути «русский мир».

За те безумство крові вже пролито,
Що, мабуть, в ціле море не вбереш…
Тож незалежність маєм боронити –
Без неї волі в світі не знайдеш!

P. S.
Отож, нехай нам більше не здається,
Що десь візьметься мир і благодать,
БО ВОЛЯ В ПЕРЕМОЗІ ЛИШ КУЄТЬСЯ!..
А не у «перестанемо стрілять».

Анатолій Кондратюк.

Січень 2022 р.