5 березня мине рік, як пішла у вічність дорога наша людина – чоловік, батько, дідусь, прадідусь
Потапко Анатолій Никифорович.
Як сумно без тебе, рідненький,
Печаль не проходить і серце болить.
Навіщо покинув ти нас, дорогенький,
Як тяжко без тебе нам жить.
З глибоким сумом і вічною скорботою: дружина, діти, внуки, правнуки.
