5 лютого мине 40 днів, як пішов з життя
Захарчук Володимир Антонович.
Йшов по життю посміхаючись,
Пішов із життя не прощаючись
Наш дорогий чоловік, батько, люблячий дідусь.
Не заросте ніколи та стежина,
Що провела тебе в останню путь,
Похилиться зажурена калина
І добрим словом люди пом’януть.
Бог забрав тебе з земного життя, а нам залишив у серцях біль непоправної втрати, смуток, журбу та добру світлу пам’ять про тебе.
Ти мав золоту душу і добре серце. Прости, якщо зробили щось не так. Нехай Бог посилає тобі Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.
Вічносумуючі: дружина, син та донька з сім’ями
та вся наша родина.
