Додому Поминаємо... З глибокою печаллю, сумом та болем у серці поминаємо нашого дорогого, рідного,...

    З глибокою печаллю, сумом та болем у серці поминаємо нашого дорогого, рідного, незабутнього чоловіка, тата, дідуся Кушніра Віктора

    1710
    ПОДІЛИТИСЬ

    Пам’ятаємо, любимо, сумуємо…

    Спи, наш рідний, кровиночка мила,
    Хай сонце зігріє душу твою,
    Господь хай обійме, до себе пригорне
    Тебе, наш тату, там, у раю.

    kushirЗ глибокою печаллю, сумом та болем у серці поминаємо нашого дорогого, рідного, незабутнього чоловіка, тата, дідуся
    Кушніра Віктора,
    з дня трагічної смерті якого 19 грудня мине 2 роки.

    Минуло 2 роки, татусь, тяжких, гірких, нестерпних років для всієї нашої родини. Відлетіла твоя душа у розквіті весни, коли земля квітує буйним цвітом, коли сонечко зігріває своїм теплом усе, що зустрічає на своєму шляху.

    Пустий дім без тебе, тату, кричить і плаче душа. Все, здається, прийдеш, усміхнешся, пожартуєш, щось цікаве розкажеш нам. Але назад вороття немає. Смуток і печаль висять над головою: ніколи не буде радості, тату, без тебе зболілось серце, виплакані очі. Пам’ять про тебе, рідний, завжди житиме в наших серцях і думках. Ти жив усміхаючись, пішов не прощаючись…

    Коли ти втрачаєш рідну людину,
    Земля утікає з-під ніг
    І серце пече, і зникає надія,
    Ти втратив частинку себе.
    І хочеш кричати від болю,
    Упасти, сховавшись, втекти,
    Не бачить й не чути нікого,
    Усіх і себе проклясти.
    Тебе немає, любий тату,
    Ми не вірим, що помер.
    Ти крізь життя ішов із нами
    Та вже самотні ми тепер.
    Розбилися усі надії
    І мрії зникли в цей момент,
    В душі лунає голосіння
    І біль зжирає серце кожен день.
    Не чути більше голосу твого,
    Не бачим блиск в твоїх очах.
    Закрились двері у земне життя,
    Відкрилася дорога Вічного Буття.
    І де не ступим, де не глянем,
    Ми чуєм голос, бачим усмішку твою.
    Ми не чекали, що так рано
    Відчуєм пустку, смуток, самоту.
    А ми не вірим, що тебе немає,
    Бо у серцях наших ти живеш.
    Тебе не бачим, але відчуваєм,
    Що разом з нами ти ідеш.
    Ми молимось за тебе, тату,
    І свічку світла запалимо,
    І в Бога ласки тобі благаємо,
    Бо щиро ми тебе кохаємо…

    Вічносумуючі: дружина, доньки, внуки.