З великою печаллю і болем у серці поминаємо дорогого нам сина, брата, тата, онука, хрещеника
Поліщука Анатолія Юрійовича,
з дня смерті якого 11 січня мине 5 років.
Так пусто стало на душі, і серце плаче кожен день від болю. І огортає тихим смутком все навколо. Рідненький, ми сумуємо за тобою. Не вистачає усмішки і слова, і погляду ласкавого й простого. Хай твій спокій оберігають краплини роси – то наші сльози.
Спи спокійно, любий, ріднесенький наш.
Рідні.