7 квітня мине уже 1 рік з того часу, як раптово, назавжди зупинилось серденько дорогого, коханого чоловіка, батька, дідуся
Аршинова Миколи Степановича.
Не витерпіло твоє серденько такого горя – раптової смерті нашої донечки Гасевської Людмили Миколаївни. Немає нічого страшнішого і болючішого, ніж смерть своєї дитини.
Минає час, а серце плаче,
Душа згорьована болить.
Ми кожен день на вас чекаєм
І виглядаємо щомить.
Всі, хто знав Аршинова Миколу Степановича і Гасевську Людмилу Миколаївну – просимо згадати їх добрим словом і тихою молитвою.
Нехай свята земля береже їх спокій, а Господь дарує їм Царство Небесне.
Рідні.