ОСТАННІ СТАТТІ

На Бердичівщині до Православної Церкви України приєдналась одна парафія

17 травня 2022 року, в Управлінні Житомирсько-Овруцької єпархії єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій провів зустріч з представниками п’ятьох релігійних громад московського патріархату: архангела Михаїла с. Маркуші Бердичівського районну, святих мучеників і безсрібників Косьми та Даміана с. Дубрівка Баранівського району, Свято-Троїцька с. Квітневе Попільнянського району, благовірного князя Олександра Невського с. Царівка Користишівського району та нерукотворного образу Христа Спасителя с. Раковичі Радомишльського району.

Всі п’ять парафії вирішили приєднатися до Православної Церкви України після проведення загальних зборів.

Згідно їхнього прохання архіпастир прийняв громади до Помісної Української Православної Церкви.

Священнослужителі не підтримали бажання пастви та залишились вірними російському патріарху.

Варто відмітити, що від початку російсько-української війни, офіційно до складу Житомирсько-Овруцької єпархії Православної Церкви України ввійшли 17 релігійних громад.

Також на Житомирщині 6 парафій з Московського патріархату перейшли у пряме підпорядкування Митрополита Епіфанія.

Пресслужба Житомирсько-Овруцької єпархії

Пам’яті Почесного громадянина Бердичівського району Олексія Ульяновича Ставінського

Тринадцятого травня 2022-го року минув рік, як пішов із життя

СТАВІНСЬКИЙ

Олексій Ульянович,

Почесний громадянин Бердичівського району, колишній головний лікар ветеринарної медицини Бердичівщини, багаторічний голова колгоспу ім. Постишева с. Семенівка.

Скільки б не пройшо часу, в наших серцях назавжди залишиться пам’ять про чудову людину, справжнього трудівника своєї землі, патріота України.  Згадайте добрим словом Олексія Ульяновича Ставінського та пом’яніть тихою молитвою…

Царство Небесне. Вічна пам’ять…

 Сумуючі друзі, сусіди

Про відмову від використання спрощеної системи оподаткування

Бердичівська ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області нагадує, що відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), платник єдиного податку має право самостійно відмовитися від використання спрощеної системи оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. При цьому, заяву про відмову слід подати до першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Для прикладу: у разі прийняття рішення про відмову від реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % з 01.06.2022, заяву про відмову необхідно подати до контролюючого органу не пізніше 31.05.2022 р.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html

«Ми просто виконуємо свою роботу»

Нині багато хто може з впевненістю повторити слова, винесені у заголовок. Адже для того, щоб нашій країні вистояти у цій війні, для перемоги необхідні не лише міць Збройних Сил на передовій, але й ритмічна робота тилу. Саме тил є основою перемоги, і це зрозуміли вже всі. А тил – це і бізнес, який генерує нову продукцію, це і банківська система, яка є кров’ю економіки, це і комунальні служби, серед яких ті, хто постачає блакитне пальне до підприємств та приватних осель українців.

Про те, як працює Бердичівське відділення регіональної газової компанії «Житомиргаз» в умовах війни, ми розмовляємо з керівником відділення Віктором Мосійчуком.

– Початок війни став переломним у нашому житті. Власне, як і для всієї країни. Але наше Бердичівське відділення ні на хвилину не зупиняло свою роботу, ми забезпечуємо ритмічну роботу та експлуатацію всіх газових мереж у зоні нашої відповідальності. Ми просто виконуємо свою роботу.

Підприємство на сьогодні експлуатує біля 2,7 тисяч кілометрів мереж, які обслуговує дві сотні працівників. Чотири бригади аварійно-диспетчерської служби працюють цілодобово, ще чотири ремонтні бригади зайняті поточним обслуговуванням мереж.

– Як війна торкнулась вашого підприємства?

– З початку воєнних дій до лав ЗСУ держава покликала 16 наших працівників. Нових людей на ці місця не приймаємо, надіємось на швидку перемогу і що вони живими повернуться до своїх родин та нашого підприємства. А збільшений об’єм роботи виконують ті, хто залишився.

Підприємство в межах своїх можливостей надає допомогу нашій армії. Так, з перших днів війни наші електрозварники працювали на виготовленні протитанкових їжаків – їх встановили на наших блокпостах та в інших місцях.

Активні бойові дії, які точились на Житомирщині та Київщині в перші тижні війни, завдали значних пошкоджень не лише житловому фонду. Зазнали пошкоджень і газові мережі. Тому компанія «Житомиргаз», яка забезпечує безперебійне та безаварійне газопостачання Житомирщини, розпочала активні роботи з відновлення газопостачання у тих населених пунктах, які були звільнені від окупантів. Спеціально сформовані бригади з різних куточків Житомирщини виїхали на допомогу газовикам на Київщину. До міста Гостомель, де точились найзапекліші бої, виїхала бригада з Бердичева у складі чотирьох працівників на чолі з майстром Василем Володимировичем Петруком. Два тижні, з 11 квітня та до Великодня, тривало їх відрядження. Всього за цей час бердичівляни перевірили та усунули пошкодження на мережах, які забезпечують постачання газу для більш як двох тисяч споживачів.

– Які у підприємства є проблеми на сьогодні?

– Це скоріше обставини сьогодення, які варто враховувати, плануючи роботу. Важливим залишається забезпечення нашого транспорту пальним. Наразі нам вдається «закрити» проблемні ділянки, не доводячи ситуацію до критичної. Також актуальним питанням досі залишається розмежування щодо експлуатації внутрішньобудинкових газових мереж. З цим пов’язано і систематичне технічне обслуговування, яке необхідно проводити раз на рік. Людям потрібно розуміти відповідальність за власну безпеку, адже газовики завжди готові виконати дану роботу. Однак, усі ситуації вирішуються, найголовніше сьогодні – це перемога у війні. В мирний час все робити легше та простіше. Отже, надіємось на перемогу.

Користуючись нагодою, газовики дякують усім, хто вчасно та в повному обсязі розраховується за послугу розподілу газу. Адже саме ці кошти йдуть на обслуговування, ремонти та забезпечення якісного функціонування газових мереж. Кожен робить свій внесок у енергетичну стабільність регіону, а газовики продовжують працювати для безперебійної та безпечної доставки газу не лише мешканцям Бердичівського району, а й усієї Житомирщини.

– Дякуємо за розмову.

Анатолій ГОРОБЧУК, Віталій БЕЗПАЛЬКО

 


Робота аварійної бригади в Гостомелі:

Бердичівське бюро правової допомоги консультує

Порядок отримання компенсації за зруйноване житло: що, де і як?

1 квітня Верховною Радою України було прийнято законопроєкт про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ. Проєкт Закону розроблено з метою надання відшкодування за пошкоджене або зруйноване житло та окремі категорії об’єктів нерухомого майна, а також збору інформації для майбутніх позовів держави Україна до російської федерації.

Право на компенсацію матимуть громадяни України, які є:

– власниками пошкодженого або зруйнованого житла;

– інвесторами у житлове будівництво, якщо вони отримали право на виконання будівельних робіт, але не ввели будівлю в експлуатацію;

– членами кооперативів, які викупили квартиру чи інше приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;

– а також спадкоємці осіб усіх зазначених вище категорій.

– отримувачі компенсації за пошкодження спільного майна багатоквартирного будинку – ОСББ чи управителі, які здійснюють утримання відповідних будинків.

Відкритим залишається питання компенсації власникам нежитлового нерухомого майна та компенсації юридичним особам.

Як подати заявку на компенсацію зруйнованого житла через «Дію»?

– У застосунку «Дія» у меню Послуги оберіть пункт Пошкоджене майно.

– Заповніть форму. Для цього знадобиться така інформація: дані щодо пошкодженого об’єкта; фото та опис пошкоджень; контактні дані.

Після заповнення форми та її реєстрації ви зможете завантажити заяву у форматі PDF або отримати її на електронну пошту.

Заяву також можна буде подати в ЦНАП. Для цього вам знадобиться лише паспорт та РНОКПП. Адміністратор центру надання адміністративних послуг або нотаріус у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:

– встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);

– заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;

– роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).

Після реєстрації повідомлення очікуйте на інформацію про початок процедури оцінки та компенсації. Установлено також, що після набрання чинності Законом України про врегулювання відносин щодо компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, інформаційне повідомлення, подане відповідно до цієї постанови, прирівнюється до заяви про надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна.

За більш детальною інформацією звертайтесь до Бердичівського бюро правової допомоги за адресою: м. Бердичів, вул. Чорновола, 9; тел. (068) 291-90-18 або 0 800 213 103 (безкоштовно).

77 – щаслива цифра Миколи Яцюка

Багато хто вважає, що 77 – це цифра ще більш важлива, ніж круглий ювілей.

Саме ці дві сімки відзначив 9 травня Микола Софронович Яцюк, якого знають практично у всіх сферах життя Бердичівщини. І особливо в освітньо-культурному середовищі. Микола Софронович відзначається своєю відкритістю, щирістю, на його вустах завжди доброзичлива усмішка. Що, до речі, було його перевагою у не завжди простих, гарячих дебатах щодо майбутнього його «рідної дитини» – міської художньої школи. Як директор і вчитель, він випустив в улюблений світ творчості майже дві тисячі майстрів-художників, дизайнерів, модельєрів одягу, архітекторів. А власні картини та ікони Миколи Софроновича перебувають нині в багатьох виставкових залах, храмах, приватних зібраннях не лише Бердичівщини, але й далеко за її межами. Тому не випадково Микола Яцюк став чи не єдиним представником творчої інтелігенції, який носить високе звання Почесний громадянин міста Бердичева.

16 травня відзначатиме свій 65-й день народження і його вірна половинка, досвідчений педагог Олена Костянтинівна.

Управління освіти і науки, міська профспілка працівників освіти, педагогічна громадськість Бердичівської міської громади, вчителі БМЛ №15 та ЗОШ №5, а також колеги з «художки», колишні випускники бажають цьому чудовому подружжю здоров’я, наснаги у житті та світлого мирного неба над головами.

Бердичівський МЦ з надання БВПД консультує

Особливості трудових відносинин працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період воєнного стану визначає Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

В частині звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період дії воєнного стану:

– допускає звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).

При цьому дата звільнення — перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки (ч. 1 ст. 5 Закону № 2136);

– скасовує обов’язок роботодавця погоджувати звільнення працівників з профспілкою. Виняток — звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Протягом дії воєнного стану всі інші норми, що стосуються скорочення чисельності або штату, не змінились. Таким чином, враховуючи наведене вище при скороченні штату роботодавець повинен:

– попередити Вас про вивільнення під підпис не пізніше ніж за два місяці. Своєю чергою Держпраці пропонує, за відсутності фізичних можливостей вручити працівнику повідомлення про вивільнення під підпис, надіслати повідомлення електронною поштою, через месенджери або зателефонувати й зачитати при свідках та скласти акт про такий спосіб ознайомлення працівника із повідомленням.

– виплатити Вам вихідну допомогу (ст. 44 КЗпП);

– провести з Вами повний розрахунок в день звільнення.

За більш детальною інформацію звертайтесь до Бердичівського бюро правової допомоги: м. Бердичів, вул. Чорновола, 9, або за телефоном (068) 291-90-18.

Зайва інформація: що не варто поширювати в соцмережах

Коли людина знаходиться далеко від місцевості, де йдуть бої, ані фізично ані фінансово не спроможна хоч чимось допомогти військовим, а потреба брати участь в процесі є, зазвичай виникає бажання «повоювати» в мережі. Без спеціальної підготовки це погана ідея. І сьогодні звідусіль лунають попередження про небезпеку і наслідки розповсюдження інформації про звільнення/захоплення населених пунктів, ворожі потрапляння в об’єкти інфраструктури чи їхнє розташування тощо.

«Ну добре, – думає пересічний українець (а, скоріше, українка), – тоді допоможу хоч молитвою, надішлю її усім своїм контактам у Вайбері. Або поширю у Фейсбуці інформацію про нестачу крові для поранених. А ще повідомлю усім, що можна всиновити діточок, батьки яких загинули на війні»… Що у цьому поганого, запитаєте ви? Давайте розберемось.

Три сита

Можливо, ви чули притчу про те, як у давньогрецького філософа Сократа запитали: «Знаєш, що мені сказав про тебе твій друг?», а він у відповідь запропонував спочатку просіяти цю інформацію через три сита: правди, доброти і користі. З’ясувалося, що в достовірності інформації, якою чоловік хотів поділитися із Сократом, він не переконаний, несе вона негатив і Сократу від неї ніякого зиску. Якщо у тому, що людина хоче сказати, немає ні правди, ні доброти, ані користі, навіщо тоді говорити?

Пройшли тисячоліття, але природа людини мало змінилася. Так само важливим є чимось поділитися із іншими, але тепер є можливість не просто переказувати «вроздріб» кожному окремо або невеличкому колективу (сусідкам на лавочці), а гуртом – у соціальній мережі чи месенджері. В результаті власні «стрічки» забиті повідомленнями про те, що трапилось далеко, або давно, або навіть не трапилось взагалі, бо було вигадане заради жарту або з метою спровокувати певну реакцію: посварити, образити чи розчулити. Але у будь якому разі – відволікти. Від чогось більш суттєвого, важливого, хоча, може, і не такого «гучного» та «смачного», тобто менш емоційного.

Діти понад усе

Найчастіше мережею «гуляють» діти. Тобто інформація про дітей, які або загубилися, або залишилися без батьків, або хворіють. Діти, навіть чужі, настільки важливі для нормальної людини, що більшість з нас не замислюючись кидається допомагати, тобто розповсюджувати інформацію (бо це найпростіше, що можна зробити – швидко і безкоштовно).

От, наприклад, останнім часом «в Інтернеті» розшукували двох хлопчиків. Один з них «блукав» у мережі з 2017-го року, інший, щоправда, дійсно загубився у квітні 2022-го, але знайшли його у Запоріжжі вже за півгодини. У супермаркеті батько відволікся на хвилиночку – і малий пішов собі геть. І ця подорож фото «хлопчика із сосисками» продовжується досі…

Іще один приклад людяності українців – бажання організувати всиновлення (не плутати із бажанням всиновити) дітей, поширюючи інформацію. На жаль, таку, що не відповідає дійсності. Йдеться про заклик усиновити 45 маленьких дітей із регіонів активних бойових дій, батьків яких нібито було убито. Він дуже швидко перескочив з українського сектору Інтернет до закордоння, і досі поширюється в спільнотах Німеччини, Австрії, Італії, можливо, і поза Європою. Між тим під час війни усиновлення неможливе ані за звичною, ані за пришвидшеною процедурою, у тому числі й іноземцями.

Окрім норм законодавства про це повідомила заступниця міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко. «Закликаю звертатися тільки до офіційних джерел та намагатися перевіряти інформацію, яку поширюєте. Як варіант, звертайтеся на гарячу лінію Української мережі за права дитини та UNICEF Ukraine – вони перевірять інформацію та повідомлять вам про результат», – пропонує пан Павліченко.

Час, простір, адресат

Отже, перш ніж поширити інформацію, яка пройшла «три сита Сократа» (тобто виглядає правдиво, бо містить посилання на джерела; не є негативною і комусь може принести користь) пропонуємо звернути увагу ще на три моменти.

Перший – час. Переконайтеся, що повідомлення, яке ви хочете перепостити, актуальне зараз і буде актуальним ще тривалий час. Наприклад, вже довше місяця мережею поширюється інформація про цуценят елітної породи, яких віддадуть в хороші руки безкоштовно, бо «мама померла цієї ночі». Коли саме з’явились на світ тваринки – не відомо (тобто з оголошення не можна зрозуміти, як давно це сталося). Можливо, їх розібрали у перші ж години, а бідна «Уляна», номер телефону якої вказаний в повідомленні, досі відповідає на дзвінки і шле прокльони тій людині, що запустила ланцюжкову реакцію в мережі.

Другий фактор – простір. Дніпру потрібна допомога у розвантаженні ліків, Одеса кличе фахівців з логістики, Київ потерпає від нестачі крові… Оголошення з таким змістом кочують зі сторінки на сторінку і цілком ймовірно опиняються у людей з Вінничини, Львівщини, Буковини… Тобто там, звідки точно не добіжиш (а у воєнний час і не доїдеш швидко) до Дніпра, щоб щось розвантажити.

Що стосується заклику здавати кров, він також є циклічним, тобто періодично з’являється і поширюється у Вайбері, Телеграмі, Фейсбуці. Наразі ширять таке повідомлення: «На станції переливання НЕМАЄ КРОВІ «4-». Просять всіх з цією групою крові здати для поранених (Петра Запорожця, 26). Киньте це повідомлення у всі чати по максимуму. 0931584755».

Порада: перш ніж «допомагати» перепостом, зайдіть на офіційну сторінку установи, яка згадується. У даному випадку це сайт http://kmck.kiev.ua, де кожного тижня оприлюднюються відомості про потреби, якщо вони є. Наразі усіх груп крові ДОСТАТНЬО.

Третій суттєвий момент – ті люди, які «вас читають». Подумайте про них. Скільки їх? Чи потрібно їм те, що ви хочете розповсюдити? Чи можуть вони у цьому взяти участь (наприклад, ваші 150 френдів з Черкащини, якщо йдеться про щось на Донеччині)? Чи відповідає ця інформація їхнім інтересам? Коли у батьківських чатах поширюють заклик підписувати якусь петицію до ООН, а в спільноті рибалок розповсюджують інформацію про швейцарського лікаря-кардіолога, що готовий оперувати українських дітей, чи це доречно? Невже можна припустити, що про таку можливість фахова медична спільнота не знає або приховує інформацію від тих (на щастя, дуже не багатьох) батьків, чиї діти потребують допомоги?

* * *

Зрозуміло, що в нашій країні кожна людина має право на свободу слова, і навіть обмеження, пов’язані із війною в Україні, – це воля у порівнянні із цензурованим світом росії. І все ж таки краще двічі подумати, перш ніж пересилати якусь картинку, фото чи заклик. Просто робіть паузу і згадуйте про «сита Сократа», питайте себе – я це роблю, щоби що…?

Але якщо не поширювати чуже, то що робити? Експерти Інституту когнітивного моделювання радять: «Пишіть у соцмережах про свої почуття, розмовляйте з друзями. Трансформуйте свої емоції… Долучайтесь до волонтерства, навіть одноразово. Наприклад, приготуйте щось смачне для тероборони, сусідів, сім’ї, друзів».

Публікація підготовлена в рамках проєкту «Разом Краще» ГО «Інститут Креативних Інновацій» та Асоціації професійних журналістів та рекламістів Житомирщини в рамках програми Чорноморського фонду регіонального співробітництва за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю автора та ГО і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Олена Самойленко,
медіаекспертка Інституту демократії
імені Пилипа Орлика