Віа Долороза, тобто, «Шлях скорботи» – це дорога в Єрусалимі, якою вели Ісуса Христа на Голгофу, на розп’яття.
Хресну дорогу, дорогу страждань проходить нині і наша Україна. Гинуть військові і цивільні, руйнуються будинки, школи, дитячі садочки, люди змушені покидати розбомблене житло і переїздити в інші місцевості та інші країни. Особливо страждають діти та престарілі. Тисячі скалічених доль та розлучених сімей… І все це триває вже протягом 177 днів. Страждає вся Україна… Але разом з тим рано чи пізно настане час розплати, бо розпочавши цю війну, ворог думав роз’єднати державу, а вийшло навпаки – об’єднав не лише всю Україну, а й разом з нею майже весь світ.
Загроза ядерної катастрофи примусила світ стати на бік України. Чи то за допомогою санкцій, чи військовим озброєнням, чи гуманітарною та фінансовою підтримкою. Володимир Зеленський у своєму зверненні зазначив, що «керівництво Росії розраховувало, що українці, європейці та увесь світ відчують втому від цієї війни. Ми ж повинні зробити все, щоб втомились не ми, і не наші друзі та партнери, а наш ворог. Щоб ми вигнали окупантів з України, щодня Росії має ставати дедалі складніше воювати – це наша військово-політичне завдання номер один».
Так, війна триває, продовжуються страждання України. Але як й Ісус Христос, який після страждань воскрес, так воскресне і наша держава, вона відновиться, розквітне, стане повноправним членом цивілізованого світу. Так, це буде. І це не патріотичні гасла, не пафос, це просто реальна об’єктивність – світ, наші партнери не можуть та не мають права зупинитись, стати на півдорозі, бо ця війна не закінчиться Україною, а розповсюдиться на держави Європи.
Володимир КРАВЧЕНКО
